Справа № 2-а-511/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року

Чугуївський міський суд міста Чугуєва у складі:

головуючого судді –  Оболєнської С.А.

при секретарі – Гамоліній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування АТІ м. Новомосковська та Новомосковського району при ГУМВСУ в Дніпропетровській області прапорщика міліції Миргородського Сергія Борисовича про визнання дій незаконними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та зобов’язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся  до  суду з позовом до ВДАІ з обслуговування АТІ м. Новомосковська та Новомосковського району при ГУМВСУ в Дніпропетровській області та інспектора ВДАІ з обслуговування АТІ м. Новомосковська та Новомосковського району при ГУМВСУ в Дніпропетровській області прапорщика міліції Миргородського С.Б.  про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ № 308892 від 09.08.2010 року, визнавши дії інспектора незаконними, закриття провадження у справі та зобов’язання видалити з відповідної бази даних запис про скоєне правопорушення, посилаючись на те, що 09.08.2010 року приблизно о 22.10 годині він при русі у м. Новомосковськ по вулиці Радянській був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Новомосковськ, зазначивши, що причиною зупинки стало порушення вимог п.8.7.3 «е» ПДР України, тобто проїзд пішохідного переходу на забороняючий рух червоний сигнал світлофору, на підставі чого склав протокол і виніс постанову про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, згідно якої просив визнати належним відповідачем лише інспектора ВДАІ Миргородського С.Б., уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглядати справу у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, згідно якої позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просив розглядати справу у його відсутності у зв’язку із службовою зайнятістю.

Суд, вивчивши матеріали справи,  дослідив  наявні  у  справі  докази,  вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані  перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження  надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням  необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що 9 серпня 2010 року відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ м. Новомосковськ та Новомосковського району прапорщиком міліції Миргородським С.Б. було складено протокол серії АЕ1 № 118947 та винесено постанову серії АЕ № 308892 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі - 430 грн., а саме за те, що 09.08.2010 року о 22-05 годині ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Шкода Фабіа», д.н. НОМЕР_1, по вулиці Радянській у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, та проїхав пішохідний перехід на забороняючий рух червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України, з чим позивач не погоджується, вважаючи дій інспекторна незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, просить справу закрити та зобов’язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов’язок  доказування  по зазначеній  адміністративній  справі  законом  покладено  на відповідача, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання  вищезазначеної постанови. Оскільки відповідач жодних доказів щодо правомірності складення вищезазаченої постанови до суду не надав, таким чином відповідачем не виконано обов’язку,  покладеного  на  нього законом. Навпаки викладеним обставинам у постанові, позивач зазначив суду, що постанова відносно нього винесена неправомірно, про що безпосередньо зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, крім того, не відповідають  фактичним  обставинам,  що  мали  місце  09.08.2010  року, викладені у постанові порушення, тобто доведено, що позивачем не порушено п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.

При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем не надано до суду доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач.

Отже, матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує, а можливість зібрання таких доказів втрачена, так як відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що позивач був не згоден з наявністю факту вчинення ним відповідного правопорушення, суд вважає, що сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Приймаючи до уваги приписи ч.ч.1 та 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, тому позовні вимоги щодо скасування постанови є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов’язання видалити з відповідної бази даних запис про здійсненням ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи, а питання щодо виконання судових рішень вирішуються в порядку та у строки, передбачені розділом V КАС України «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» та Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 17, 71, 157, 159, 160 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.251, 268, 280, 287-289, 293, 296 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування АТІ м. Новомосковська та Новомосковського району при ГУМВСУ в Дніпропетровській області прапорщика міліції Миргородського Сергія Борисовича про визнання дій незаконними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та зобов’язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати дії інспектора ВДАІ з обслуговування АТІ м. Новомосковська та Новомосковського району при ГУМВСУ в Дніпропетровській області прапорщика міліції Миргородського Сергія Борисовича щодо складення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 308892 від 09.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 430 грн. незаконними.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 308892 від 09.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 430 грн., справу закрити.

В іншій частині в задовленні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 27 вересня 2010 року.

Суддя:                                                                                                           С.А. Оболєнська