АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4299 Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко С.С.
2006 р. Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» липня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Осоцького І.І.
Кримської О.М.
При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження строку на прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права спадкування, -
ВСТАНОВИЛА :
В травні 2004 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про продовження строку на прийняття спадщини.
У позові зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її сусід - ОСОБА_3, якому вона допомагала у веденні домашнього господарства та надавала матеріальну допомогу. Останній заповітом від 19.12.2001 року, посвідченого виконкомом Новенської сільради Мелітопольського району Запорізької області 19.12.2001 року за реєстровим НОМЕР_1, заповів їй свою земельну ділянку.
Проте, у встановлений законом строк позивачка спадщину не прийняла, оскільки знаходилась у сина в Росії, а з 15.05.2001 року по 21.05.2001 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила суд надати їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3
ОСОБА_1 позов не визнала. У липні 2004 року звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадкове майно.
У позові зазначала, що заповіт на який посилається ОСОБА_2 - недійсний, оскільки ОСОБА_3 з 17.12.2001 року по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у неї в м.Черкаси і тому не міг 19.12.2001 року посвідчити заповіт у виконкомі Новенської сільради Мелітопольського району Запорізької області.
Вона ж, ОСОБА_1 є його племінницею, єдиною спадкоємицею його майна по закону і фактично прийняла спадщину.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд, визнати недійсним заповіт Новенської сільради Мелітопольського району Запорізької області від 19.12.2001 року на ім'я ОСОБА_2 на земельний пай розміром 4,43 га, який належить померлому на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації від 16.04.1996 року, вартістю 4092960 грн. та визнати за нею право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, а саме: земельний пай розміром 4,43 га, який належить померлому на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації від 16.04.1996 року, вартістю 40929,60 грн.; земельний пай розміром 4,00 га, який належить померлій ОСОБА_4 на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації від 16.04.1996 року, вартістю 4092960 грн.; майновий пай ОСОБА_3 вартістю 4967 грн. та майновий пай ОСОБА_4 вартістю 1195 грн., а загалом на суму 88021 грн.20 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги в тому, що по заповіту визначено земельний пай розміром 4,43 га, який належить ОСОБА_3 на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації НОМЕР_2, вартістю 40929,60 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 за заповітом після смерті - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право спадкування на майно ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
земельний пай ОСОБА_4 розміром 4,00 га, який належить їй на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації від 16.04.1996 року, вартістю 40929,60 грн.;
майновий пай ОСОБА_3 в розмірі 0,3246% в майні КСП "Садове", який належить йому на підставі рішення зборів співвласників від 25 жовтня 2003 року, вартістю 4967 грн.;
майновий пай ОСОБА_4 в розмірі 0,0781 % в майні КСП "Садове", який належить їй на підставі рішення зборів співвласників від 25 жовтня 2003 року, вартістю 1195 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на вказане рішення суду ОСОБА_1 посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просила скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась спадщина у вигляді земельного паю , розміром 4,43 га, який належить ОСОБА_3 на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації НОМЕР_2, вартістю 40929,60 грн., який він при житті заповів ОСОБА_2, та у вигляді земельного паю ОСОБА_4 розміром 4,00 га, який належить їй на підставі рішення Мелітопольської райдержадміністрації від 16.04.1996 року, вартістю 40929,60 грн.;майнових паїв ОСОБА_3 в розмірі 0,3246% в майні КСП "Садове", вартістю 4967 грн. і ОСОБА_4 в розмірі 0,0781 % в майні КСП "Садове",які належать їм на підставі рішення зборів співвласників від 25 жовтня 2003 року, вартістю 1195 грн.
19.12.2001 року ОСОБА_3 посвідчено заповіт на ім'я ОСОБА_2 на належний йому земельний пай (а.с.7).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Доводи ОСОБА_1 про те, що заповіт не був посвідчений ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи, а саме: постановою дільничого інспектора Мелітопольського РВ УМВС України в Запорізькій області про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 358 КК України ( за фактом підробки заповіту), постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.03.2005 року скарга відповідачки на вказану вище постанову залишена без задоволення, матеріалами прокурорської перевірки за скаргою ОСОБА_1 щодо підробки заповіту.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що підпис на заповіті відповідачкою не оспорюється, але цей підпис , як вони вважають, поставлено було ОСОБА_3 на чистих бланках.
Однак, колегія суддів не приймає до уваги ці пояснення, оскільки вони є судженням та грунтуються на припущеннях, доказів цим обставинам відповідачкою суду не надано.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним заповіту посвідченого ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази та дійшов до правильного висновку, що відсутні підстави , передбачені законом для визнання заповіту недійсним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 Після його смерті до нотаріальної контори звернулась із заявою про прийняття спадщини його племінниця - ОСОБА_1, було заведено спадкову справу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно визнання за нею права на спадкове майно в порядку спадкування, суд правильно виходив з вимог Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України .
Відповідно до ч.З ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини , суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
19.12.2001 року ОСОБА_3 посвідчено заповіт на ім'я ОСОБА_2 на належний йому земельний пай (а.с.7).
Проте, позивачка ОСОБА_2, у визначений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини з причин, які судом визнані поважними.
Статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право кожного на повагу до його приватного і сімейного життя.
Питання успадкування та відчуження майна між близькими родичами органічно пов'язані із сімейним життям.
Хоча , як правило, спадкові права можна здійснити лише після смерті спадкодавця, тобто коли сімейне життя зазнало змін або навіть припинилося, питання стосовно таких прав можуть виникати ще до того, як настає смерть спадкодавця: розподіл майна, який може врегульовуватись складанням заповіту або дарчого акту як підстав для майбутнього спадкування, є поширеною практикою та рисою сімейного життя , яку не можна ігнорувати.
Враховуючи, що ОСОБА_3 посвідчуючи заповіт на ім'я ОСОБА_2, у такий спосіб виразив свою волю та розпорядився своїм майном на власний розсуд, тому колегія судців вважає, що, визнанням судом першої інстанції причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття позивачкою спадщини поважними та визначивши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, принцип справедливості не порушується.
За таких обставин, колегія судців вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2006 року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.