Апеляційний суд Запорізької області________

Справа № 22-2843 /2006 р.                                 Головуючий у 1-й

інстанції: Дмитрюк О.В. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" липня 2006р.                                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Давискиби Н.Ф.

Суддів:                                    Глазкової О.Г.

Полякова О.З.

При секретарі:                         Тахтаул о.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2005 року по справі за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Запорізької міської Ради депутатів про визнання дій посадових осіб неправомірними ,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Запорізької міської Ради депутатів про визнання дій посадових осіб неправомірними.

ОСОБА_1 зазначає, що в жовтні 1982 року Североморським РВК Мурманської області вона була призвана на військову службу. 10 червня 1992 року була звільнена в запас у зв'язку з переїздом чоловіка ОСОБА_2 на постійне місце проживання в м. Запоріжжя. Квартиру за місцем служби вона з чоловіком здали.

Після переїзду в м. Запоріжжя вони прописались в квартирі матері чоловіка -ОСОБА_3, яка належить їй на праві приватної власності. За адресою: АДРЕСА_1, де займали з сім'єю одну кімнату.

В 1994 році Шевченківським РВК м. Запоріжжя ОСОБА_1 була призвана із запасу та почала проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (нині в/ч НОМЕР_2). В цьому ж році була поставлена на квартирний облік за місцем служби.

Коли відбувся розподіл житла в будинку АДРЕСА_2, побудованого за рахунок субвенцій державного бюджету, військовій частині НОМЕР_2 було виділено 4 квартири.

Зазначені квартири житловою комісією військової частини НОМЕР_2 були розподілені серед військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку для отримання житла. Квартира НОМЕР_3 була виділена ОСОБА_1. Однак, при вивченні квартирної справи в виконкомі Запорізької міської Ради їй було відмовлено в оформленні документів, оскільки рішення про прийняття ОСОБА_1 на квартирний облік прийнято всупереч вимогам  житлового законодавства та законодавчих актів Міністерства оборони.

Встановлено, що в обліковій справі прапорщика ОСОБА_1 відсутня довідка за 1994 рік з місця помешкання про склад родини та реєстрацію. Родина ОСОБА_1, ОСОБА_2 із 3 осіб: чоловіка, дружини та доньки мала постійну реєстрацію у трикімнатній квартиріАДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності матері чоловіка, всі мешканці забезпечені житловою площею по 10 м.кв. на одну особу, включаючи матір.

Згідно п. 5 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, і надання ім. Житлових приміщень в України житлово-будівельних кооперативів і інші громадяни, які мешкають у цих будинках, забезпечуються житловою площею на загальних підставах.

ОСОБА_1 просила визнати дії посадових осіб виконкому Запорізької міської Ради неправомірними та зобов'язати виконком надати їй іншу аналогічну квартиру.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2005 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Непогоджуючись   з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,   в якій зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі докази по справі, а тому просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 10.04.1994 року ОСОБА_1 була прийнята на квартирний облік за місцем проходження служби у в/ч НОМЕР_1 (нині військова частина НОМЕР_2), як потребуюча поліпшення житлових умов. Склад сім'і : ОСОБА_1- голова сім'ї, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_4 - дочка.

В 2005 році відбувся розподіл житла в будинку АДРЕСА_2, побудованого за рахунок субвенцій державного бюджету та військовій частині НОМЕР_2 було виділено 4 квартири , одна з яких НОМЕР_3 була виділена ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб.

При вивченні квартирної справи в виконкомі Запорізької міської ради ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки вона була прийнята на квартирний облік всупереч вимогам житлового законодавства України та законодавчих актів Міністерства оборони. Згідно п.9  Наказу Міністерства оборони України № 200 від 23.12.1992 року військовослужбовцями визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов на загальних підставах, відповідно до чинного житлового законодавства. Це правило збережено і в вимогах п.9 Закону Міністерства оборони України від 03.02.1995 року № 20.

Відповідно ст.. 34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому законодавством; які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-удівних кооперативів; які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності, які проживають у гуртожитках і т.п.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з облікової справи, ОСОБА_1, її чоловік -ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_4 на період постановки на квартирний облік мали постійну реєстрацію в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

Житлова площа квартири складає 40 кв.м, тому всі мешканці цієї квартири були забезпечені житловою площею по 10 кв.м, на кожного.

Відповідно довідок перевірки житлових умов сім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2 в даній квартирі займає одну кімнату площею 10.2 кв.матра.

На вказану жилу площу особистий рахунок не відкривався. У судовому засіданні ОСОБА_1 договір найму (оренди) на цю жилу площу надати не змогла.

28.12.2002 року сім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2 була зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_3 і з цього часу відповідно до ст.. 34 ЖК України набула право визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов.

На підставі визначеного їй було відмовлено в оформленні документів на виділену для її сім'ї квартиру.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Керуючись ст. ст. 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхили.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2005 року залишити без змін. .

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.