Справа № 2-471

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 жовтня   2010 року                     Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі:  головуючого – судді Труханович В.В.

                  при секретарі – Лук’яновій В.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про усунення порушення прав власника, розірвання договору піднайму, виселення, відшкодування моральної шкоди, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, відшкодування моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ :

    До суду з позовом звернувся позивач та просив постановити рішення, на підставі якого розірвати договір найму № 6,7 від 05.06.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_3, як незаконний; висилити ОСОБА_4, ОСОБА_3 та осіб, які проживають з ними з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; звільнити житло від майна наймачів; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди 3000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй та її сину на праві власності належить 59/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1. Відповідачу ОСОБА_2 належить  41/100 частина вказаної квартири. Відповідно до договорів найму житлового приміщення № 6 та 7 від 05.0-6.2008 року відповідач ОСОБА_2 без відома та згоди позивача ОСОБА_1, вселив до житлового приміщення сторонніх осіб, з якими уклав договір найму житлового приміщення. В період проживання в квартирі відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був зламаний  замок на вхідній двері, що примусила позивача звернутися до міліції.

    Крім того, до теперішнього часу з відповідачем ОСОБА_2 не вирішене питання  щодо порядку користування службовими приміщеннями, у зв’язку з чим, наймачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з дозволу ОСОБА_2  незаконно користуються службовими приміщеннями.

    Незаконними діями відповідача ОСОБА_2 порушується життєвий уклад позивача, що негативно відображається на її здоров*ї.    

    Всі вищевикладені факти вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

    Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, відповідно до якого просив зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати у користуванні місцями загального користування у АДРЕСА_1, а саме кухнею, коридором, кладовою; стягнути з ОСОБА_1 на його користь в якості відшкодування моральної шкоди 7000 грн. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що йому на підставі договору дарування від 19.05.2006 року на праві власності  належить 41/100 частина АДРЕСА_1. Відповідачу по справі ОСОБА_1 та її сину належить 59/100 частин вищезазначеної квартири. З моменту коли ОСОБА_2 став власником квартири, відповідач ОСОБА_1 перешкоджає йому у проживанні та користуванні місцями загального користування в спірній квартирі. На протязі всього часу відповідач не дає йому користуватися газом, водою, які знаходяться у кухні, яка перебуває у загальному користуванні. Крім того, відповідач перешкоджає йому у користуванні коридором, кладовою, кухнею. Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 вважає, що незаконними діями відповідача ОСОБА_1 йому заподіяна моральна шкода, яку він і просить відшкодувати, стягнувши з відповідача на його користь 7000 грн.  

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений нею позов підтримала у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечувала, при цьому вона посилалась на обставини, які викладені у рішенні вище.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, підтримав заявлений ним зустрічний позов, при цьому пояснив про обставини, які викладені у рішенні вище.

    Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися,   про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, відповідач ОСОБА_4 надала суду заяву з проханням справу розглянути у її відсутність.

    За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3

    Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, знаходить основний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 не обґрунтованими, та не задовольняє їх виходячи з наступного.

    В судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_6 на праві власності належить 59/100 частин квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 на праві власності належить 41/100 частина вищевказаної квартири.

    05.06.2008 року між ОСОБА_2, з однієї сторони та ОСОБА_4, ОСОБА_3, з другої сторони, були укладені договори найму житлового приміщення, відповідно до яких наймодавець надав у користування наймачів жиле приміщення, яке складається з однієї кімнати за адресою АДРЕСА_1 строком на один рік. ( а.с. 8-9)  

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду …

    Таким чином, відповідач ОСОБА_2, будучі власником квартири у відповідності до вимог чинного житлового законодавства уклав письмовий договір найму жилого приміщення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому вимоги позивача щодо розірвання даного договору не підлягають задоволенню.

    Крім того, в судовому засіданні було встановлено, і проти цього не заперечували сторони, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більше року в спірній квартирі не проживають, а тому вимоги позивача в частині їх виселення з квартири є безпідставними.

    Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    В судовому засіданні не було встановлено, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, а тому у задоволенні її вимог щодо відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

    Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, так як позивач в супереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав суду докази, які підтверджують його позовні вимоги.      

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 150, 158, 159 ЖК України, ст. ст.15, 16, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3- тя особа комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про усунення порушення  прав власника, розірвання договору піднайму, виселення, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                         В. В. Труханович