У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Шелеста М.А.,
суддів	Самелюка П.О. і Кривенди О.В.

 

розглянула в судовому засіданні 10 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок  Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 4 квітня 2005 року, яким

 

                            ОСОБА_1,

                            8 травня 1979 року народження,

                            останній раз судимого в 2000 р. за ст.ст.140 ч.3,193 ч.3,                                                  

                              213 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі,

засуджено за ст.185 ч.5  КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

         Цим же вироком  засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

         Судом вирішені цивільні позови.

                   За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він у перід  з лютого по 1 липня 2003 року в м.Запоріжжі сам і за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинив ряд крадіжок із квартир громадян, заподіявши потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 25478 грн.

 

         Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 частково змінено: його дії перекваліфіковані з ч.5 ст.185 на ч.4 ст.185 КК України і визначено йому покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі.

 

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених судових рішень, оскільки вважає, що справу щодо нього сфабриковано. Посилається на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм кримінально-процесуального закону. Стверджує, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, внаслідок чого він себе обмовив. Просить справу направити на новий судовий розгляд, пом'якшити йому міру покарання.

 

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

 

         Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок за обставин, встановлених судом, ґрунтується на доказах, здобутих у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

 

         Цими доказами, зокрема, є показання самого засудженого на досудовому слідстві, в яких він повністю визнав себе винним у вчинених  злочинах,детально та послідовно показавши про обставини вчинення ним таємного викрадення майна потерпілих, мотив вчиненого ним злочину, показання потерпілих та свідків у справі, достовірність яких у суду сумніву не викликає,дані  протоколів слідчих дій  та висновки відповідних експертиз у справі, аналіз яких дано судом у вироку.

 

         По справі не встановлено даних,які б свідчили про одержання органами досудового слідства від ОСОБА_1 показань обманним чи яким-небудь іншим протиправним способом.

 

         Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які б могли мати значення до справи.

 

         Суд всебічно, повно та об”єктивно дослідив усі обставини справи і з урахуванням сукупності доказів дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

 

         Дії засудженого за ч.4 ст.185 КК України судом кваліфіковані правильно.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень, не встановлено.

 

         В результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

         Обираючи ОСОБА_1 міру покарання, суд у повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, інші обставини, в тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі засудженого.

Вважати таке покарання несправедливим внаслідок його суворості немає підстав.

 

         Враховуючи викладене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

            У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.

 

Судді:

 

Шелест М.А.                            Самелюк П.О.                           Кривенда О.В.