справа № 2-а-157/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 р.                                     м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Василевича О.В.,

при секретарі Івчук Є.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Острог адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління державтоінспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справи,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління державтоінспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  серії ВК № 204938 від 05.10.2010 року, вказуючи на те, що його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП України, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як правил дорожнього руху він не порушував та не проїжджав пішохідний перехід на заборонений (червоний) сигнал світлофора.

Позивач в судове засідання не з’явився та уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси, яка підтримала позов та просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що 05.10.2010р. ОСОБА_2 дійсно переїхав пішохідний перехід по вул.Київській в м.Рівне в той час коли безпосередньо перед його переїздом увімкнувся жовтий сигнал світлофора, проте зважаючи на швидкість руху автомобіля в межах 50 км/год. він не мав змоги зупинитися безпосередньо перед пішоходом і світлофором, а тому змушений був завершити переїзд пішохідного переходу, та червоний сигнал світлофора увімкнувся після його проїзду, після чого був зупинений працівником ДПС, який повідомив його про те, що він здійснив порушення ПДР України та проїхав на червоний сигнал світлофора, на що позивач заперечив та попросив вказати свідків такого порушення. Однак, не зважаючи на наданні пояснення та заперечення вчинення правопорушення, інспектор ДПС склав протокол при цьому у задоволенні прохання позивача вказати осіб, які були свідками порушення ПДР, інспектор відмовив та повідомив позивача про те, що для притягнення до адміністративної відповідальності достатньо буде складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення, який ним і був складений, та на підставі якого інспектор  виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд вважає можливим справу розглянути у відсутності відповідача в порядку ч.4 ст.128 КАС України, та прийняти рішення на підставі наявних у cпpaвi доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне :

05.10.2010 р. інспектором ДПС Мельником В.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 204938 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_2 05.10.2010 р. о 13 год. 25 хв. керуючи в м.Рівне по вул. Київська автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора.  

Судом встановлено, що підставою для винесення вищевказаної постанови був протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 038872 від 05.10.2010р., відповідно до якого      ОСОБА_2 05.10.2010 р. в м.Рівне вул. Київська о 13 год. 25 хв. керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, проїхав на заборонний (червоний) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 е) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивач при наданні пояснень заперечував факт порушення ПДР, одночасно з цим в протоколі відсутня вказівка на свідків, які могли б засвідчити вчинення ним правопорушення, проте вказані заперечення при винесенні постанови інспектором ДПС не були взяті до уваги.

За таких обставин складений інспектором протокол не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор при розгляді справи порушив вимоги ст.245 КУпАП щодо повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, ст.ст. 251, 252 КУпАП щодо оцінки доказів, оскільки інспектор не оцінював ніяких доказів за винятком протоколу, який сам і склав, ст. 278 КУпАП щодо підготовки справи до розгляду, оскільки підготовка до справи не проводилась взагалі, ст.279 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не роз’яснив позивачу права і обов’язки, не заслухав його взагалі, не досліджував докази, не вирішував клопотання, а просто склав постанову та надав позивачу копію під підпис.  

Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009р. №111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.2009р. за №576/16592), діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.

Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст. 27 Закону України «Про дорожній рух»).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП). Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень, що передбачено положеннями ч.2 ст. 71 КАС України.

Відповідно до п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил (перед пішохідним переходом, світлофором), не вдаючись до екстренного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідачем не представлено суду доказів, які об’єктивно та в повній мірі підтверджують порушення ОСОБА_2 п.8.7.3. е) ПДР України.

Крім того відповідачем не спростовано обставин, вказаних ОСОБА_2 у позові та поясненнях, наданих його представником у суді.

Відповідач не надав суду заперечень проти адміністративного позову та не представив доказів, які спростовують позовні вимоги.        

За таких обставин, аналізуючи матеріали справи та норми чинного КУпАП (із внесеним змінами і доповненнями), суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не представлено достатньо доказів, які в повній мірі та об’єктивно підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення ВК № 204938 від 05.10.2010 р. слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 11, 18, 19, 71, 86, 128, 158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення ВК №204938 від 05.10.2010 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення  - закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Суддя Острозького районного суду                         Василевич О.В.