Справа № 2а-2245/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Куковенкова С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання його дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, який мотивує тим, що 27.01.09 р. постійно діючий Центрально-регіональний третейський суд при асоціації «Арбітраж» виніс рішення, яким визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 08.01.09 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та визнав за нею право власності на складський майданчик, розташований за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1
Вона звернулася до Олександрійського КМБТІ, з метою реєстрації своєї нерухомості, але КМБТІ відмовило у проведенні реєстрації, в зв’язку з тим, що до даного рішення третейського суду не додано виконавчий лист компетентного суду та у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р.
Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки відповідач керується листом Міністерства юстиції України № 19-32/1 від 09.01.07, згідно якого міські комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації тимчасово, до створення місцевих органів державної реєстрації прав, проводять реєстрацію прав власності на нерухоме майно, то для реєстрації прав власності на нерухоме майно, на підставі рішення третейського суду, має видаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом.
Позивач зазначає, що третейський суд своїм рішенням не зобов’язував Олександрійське БТІ виконувати певні дії (реєструвати право власності). Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про третейські суди», виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документу.
Третейський суд своїм рішенням визнав за нею право власності на нерухоме майно. Вказане рішення не потребує вчинення дій ані органами державної влади, ані органами місцевого самоврядування, ані їх службовими особами. Це рішення взагалі не потребує вчинення дій, оскільки третейський суд вказаним рішенням нікого не зобов’язував вчиняти певні дії. Реєстрація в БТІ права власності на нерухоме майно не стосується виконання рішення третейського суду, оскільки третейський суд не зобов’язував БТІ реєструвати це право власності.
Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р., як на підставу для відмови у реєстрації права власності, позивач також вважає неправомірним, оскільки рішення третейського суду у справі за її позовом було винесене 27 січня 2009 року, а на той час, вищевказаний нормативний акт не набув чинності.
Крім цього, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р., не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону, не підвідомчі третейським судам. Позивач зазначає, що мова йде не про примусове виконання рішення третейського суду, а про добровільне його виконання, оскільки виконавчий лист на це рішення компетентним судом не видавався. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його зареєструвати за нею право власності на складський майданчик, розташований за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1
В судове засідання сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлено, що 27 січня 2009 року в м. Олександрії постійно діючий Центрально-регіональний третейський суд при асоціації «Арбітраж» виніс рішення, яким визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 08.01.09 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та визнав за ОСОБА_1 право власності на складський майданчик, розташований за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1
Позивач звернулася до Олександрійського КМБТІ, з метою реєстрації своєї нерухомості, але КМБТІ відмовило у проведенні реєстрації, в зв’язку з тим, що до даного рішення третейського суду не додано виконавчий лист компетентного суду та у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р.
Судом встановлено, що третейський суд своїм рішенням не зобов’язував Олександрійське БТІ виконувати певні дії (реєструвати право власності). Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про третейські суди», виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документу.
Третейський суд своїм рішенням визнав за позивачем право власності на нерухоме майно. Вказане рішення не потребує вчинення дій ані органами державної влади, ані органами місцевого самоврядування, ані їх службовими особами. Це рішення взагалі не потребує вчинення дій, оскільки третейський суд вказаним рішенням нікого не зобов’язував вчиняти певні дії. Реєстрація в БТІ права власності на нерухоме майно не стосується виконання рішення третейського суду, оскільки третейський суд не зобов’язував БТІ реєструвати це право власності.
Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно встановлено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5 (далі – Тимчасове положення) в частині, що не суперечить вказаному Закону. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.
Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи. Пунктом 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна передбачено, що одним з таких правовстановлювальних документів є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Лист Міністерства юстиції України від 09.01.2007 року № 19-32/1 не є підставою видачі виконавчого документу на виконання рішення третейського суду про визнання права власності на об’єкт (об’єкти) нерухомого майна.
Таким чином, виконавчі документи не є підставою для державної реєстрації в БТІ права власності на нерухоме майно.
Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р., як на підставу для відмови у реєстрації права власності, суд вважає неправомірним, оскільки рішення третейського суду у справі за позовом ОСОБА_1 було винесене 27 січня 2009 року, а на той час, вищевказаний нормативний акт ще не набув чинності.
Крім цього, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.09 р., не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону, не підвідомчі третейським судам. В даному випадку рішення третейського суду не виконується примусово, оскільки виконавчий лист на це рішення компетентним судом не видавався.
Керуючись ч. 3 ст. 55 Закону України «Про третейські суди», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», ст. ст. 6, 17, 18, 49, 104, 105, 106, 122, 158, 160, 161, 162 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати дії Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації неправомірними.
Зобов’язати Олександрійське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на складський майданчик, розташований за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після її винесення, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: Куковенков С.В.