ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2007 р. Справа № 15/254-07
вх. № 6208/3-15
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Плешивцев В.О.
за участю представників сторін:
позивача - Деревянко Д.В. відповідача - Ващенко Т.Д.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки
до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
про розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Харківської області розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” до Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” про розірвання договору про постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) № 335 від 26.09.2006 р.
Ухвалою від 11 травня 2007 року у справі № 15/254-07 було порушено провадження у справі за вищезазначеною позовною заявою.
У судовому засіданні 21.08.2007 р. було оголошено перерву до 30.08.2007 р. для оголошення повного тексту судового рішення.
Підставою для розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р. позивач у своєму позові визначає істотне порушення відповідачем цього договору, а саме неодноразове невиконання відповідачем його договірних обов’язків по підписанню оформлених належним чином первинних бухгалтерських документів (Актів відпуску пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) від ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”, Актів виконаних робіт), що унеможливлює правильне ведення бухгалтерського обліку позивачем.
Відсутність правильного ведення бухгалтерського обліку позивачем (з вини відповідача) може призвести до притягнення відповідними державними органами посадових осіб позивача до адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності.
Вироблення та постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) є одним з основних видів господарської діяльності позивача, який здійснюється шляхом хімічного оброблення води. За забір води, яку Позивач пом’якшує та постачає Відповідачу, Позивач зі своїх грошових коштів сплачує загальнодержавні збори у державний бюджет України. Відповідні хімічні реактиви позивач також вимушений закупати за свої грошові кошти, так як обов’язки Відповідача, передбачені у п. 4.1. Договору № 335 від 26.09.2006 р., по вчасній оплаті ним неодноразово не виконуються.
Позивач, як суб’єкт підприємницької діяльності, при укладанні Договору про постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) № 335 від 26.09.2006 р. мав на меті виробляти та постачати пом’якшену воду (для підживлення теплових мереж) Відповідачу, очікував вчасно отримувати оплату за відпущену Відповідачу пом’якшену воду (для підживлення теплових мереж) та отримувати відповідний прибуток з цього виду господарської діяльності. Тобто, позивач як сторона Договору № 335 від 26.09.2006 р., значною мірою позбавлений всього того, на що він розраховував при укладенні даного договору.
На сьогоднішній день регулярне невиконання відповідачем його договірних обов’язків по оплаті пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж), придбаної відповідачем у позивача, може призвести до технічної зупинки підприємства позивача.
Згідно з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Умови договору № 335 від 26.09.2006 р. про обов’язки по підписанню відповідних первинних документів та вчасній оплаті за отриману пом’якшену воду (для підживлення теплових мереж) є істотними умовами даного договору, неодноразове порушення відповідачем яких є підставою для розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р. у судовому порядку.
Відповідач надав до суду відзив № 594 юр від 27.06.07 р., в якому зазначає що виконання умов договору № 335 від 26.09.2006 р. було предметом спору у справі № 46/195-07, по якій 20.06.2007 р. господарським судом Харківської області винесено рішення. Відповідно до прийнятого рішення відповідачем буде у найближчий час підписано відповідну первинну документацію, а також зазначено, що ним вже частково здійснена оплата заборгованості за отриману пом’якшену воду (для підживлення теплових мереж).
Також, відповідач зазначає, що невиконання ним зобов’язань договору № 335 від 26.09.2006 р. в частині оплати пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) відбулося з причин, які не залежать від підприємства відповідача.
До цих причин належить: низький рівень сплат населення спожитих послуг з теплопостачання, збільшення для ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”, ЗАТ “ТЕЦ-3”, у яких К П “Харківські теплові мережі” додатково закуповує теплову енергію, з 01.01.2007 р. тарифу на вироблену теплову енергію для усіх груп споживачів (населення, бюджетних та госпрозрахункових організацій), відсутність ефективного механізму стягнення боргів з населення.
Все вищезазначене, на думку відповідача, доводить відсутність вини або умислу з боку КП “Харківські теплові мережі” на невиконання договірних обов’язків.
Також, відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р. без попереднього звернення до нього з пропозицією про розірвання даного договору відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, тому у позивача право на пред’явлення такого позову відсутнє.
Позивач, у свою чергу, надав до матеріалів справи заперечення на відзив на позовну заяву, у яких зазначив наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року N 15-рп/2002 надано наступне офіційне тлумачення ст. 124 Конституції України, а саме положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, право у позивача на звернення до суду для захисту свого порушеного права шляхом розірвання договору виникає при істотному порушенні відповідачем договору № 335 від 26.09.2005 року і не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Вищезазначена позиція позивача підтверджується практикою застосування норм ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України Верховним Судом України (постанова ВСУ від 24.04.2007 р. у справі № 5/52) та Вищим господарським судом України (постанова ВГСУ від 10.01.2007 р. у справі 34/166-06 (6/114) та постанова ВГСУ від 05.02.2007 р. у справі № 41/247).
Пояснення відповідачем причин істотних порушень ним договору № 335 від 26.09.2005 року, які нібито доводять відсутність його вини або умислу у невиконанні умов договору, не мають будь-якого значення для вирішення даної справи.
По-перше: Наявність вини або умислу має значення при вирішенні судом справ про стягнення збитків, відшкодування шкоди. В нашому випадку не має ніякого значення, чому відповідач істотно порушив договор № 335 від 26.09.2005 року.
По-друге: Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України не ставить право суду на розірвання договору під умову від наявності або відсутності вини або умислу в істотному порушенні договору.
По-третє: Позивачем згідно умов договору № 335 від 26.09.2005 року здійснювалося постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж), через яку здійснювалося постачання Відповідачу теплової енергії, виробленої Позивачем.
Для вироблення теплової енергії (яку позивач поставляв відповідачу) позивачем здійснювалася закупівля природного газу у ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.
Істотні порушення Відповідачем договору № 335 від 26.09.2005 р., № 577 від 27.12.2006 р. (купівлі-продажу теплової енергії для потреб населення) та № 578 від 27.12.2006 р. (купівлі-продажу теплової енергії для потреб інших споживачів) стали причиною невиконання Позивачем своїх зобов’язань перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” по оплаті природного газу.
Вищезазначене стало причиною для відключення Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” газовикористовуючого обладнання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5” від газових мереж та пломбування засувної (запірної) арматури, що підтверджується Листом від 07.08.2007 р., Приписом № 2 від 09 серпня 2007 р., Факсограмою від 09.08.2007 р., Актом від 15.08.2007 р. та Актом № 2 від 15.08.2007 р.
Розглянуши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встновлено наступне, що 26.09.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Харківська ТЕЦ-5” та Комунальним підприємства “Харківські теплові мережі” було укладено договір про постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) № 335.
У зв’язку з неодноразовим невиконанням Відповідачем його договірних обов’язків по підписанню оформлених належним чином первинних бухгалтерських документів (Актів відпуску пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) від ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”, Актів виконаних робіт ) та договірних обов’язків по перерахуванню відповідної передоплати і подальшим кінцевим розрахункам, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2007 р. у справі № 46/195-07 позовні вимоги ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” задоволено та підтверджено неправомірність дій відповідача у не підписанні відповідних первинних документів та у несплаті заборгованості за договором № 335 від 26.09.2006 р.
Згідно з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Факти істотного порушення відповідачем договору № 335 від 26.09.2006 р. підтверджуються рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2007 р. у справі № 46/195-07 і які, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення і не потребують нового доказування при розгляді даної справи.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору про постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) № 335 від 26.09.2006 р. в повному обсязі.
Суд не приймає доводів відповідача про відсутність його вини або умислу в істотному порушенні договору № 335 від 26.09.2006 р., так як стаття 651 Цивільного кодексу України не ставить право суду на розірвання договору під умову від наявності або відсутності вини або умислу в істотному порушенні цього договору.
Доводи відповідача, що розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р. зачепить інтереси третіх осіб, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволені позовних вимог позивача про розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р. при наявності істотних порушень відповідачем цього договору, тому до уваги судом не приймаються.
Твердження відповідача, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з даною позовною заявою про розірвання договору № 335 від 26.09.2006 р., так як він попередньо не звертався до нього з пропозицією про розірвання даного договору відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, судом не приймається з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року N 15-рп/2002 надано наступне офіційне тлумачення ст. 124 Конституції України, а саме положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, право у позивача на звернення до суду для захисту свого порушеного права шляхом розірвання договору виникає при істотному порушенні відповідачем договору № 335 від 26.09.2005 року і не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Вищезазначена позиція суду підтверджується практикою застосування норм ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України Верховним Судом України (постанова ВСУ від 24.04.2007 р. у справі № 5/52) та Вищим господарським судом України (постанова ВГСУ від 10.01.2007 р. у справі 34/166-06 (6/114) та постанова ВГСУ від 05.02.2007 р. у справі № 41/247).
Позивачем на виконання умов договору № 335 від 26.09.2005 року здійснювалося постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж), через яку відбувається постачання відповідачу теплової енергії, виробленої Позивачем, за договорами № 577 від 27.12.2006 р. та № 578 від 27.12.2006 р. (судовий спір про розірвання яких також розглядається господарським судом Харківської області – справа № 15/255-07 та справа № 15/253-07).
Для вироблення теплової енергії (яку позивач поставляв відповідачу) позивачем здійснювалася закупівля природного газу у ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.
Істотні порушення відповідачем договору № 335 від 26.09.2005 р., № 577 від 27.12.2006 р. (купівлі-продажу теплової енергії для потреб населення) та № 578 від 27.12.2006 р. (купівлі-продажу теплової енергії для потреб інших споживачів) стали причиною невиконання позивачем своїх зобов’язань перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” по оплаті природного газу.
Вищезазначене стало причиною для відключення Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” газовикористовуючого обладнання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5” від газових мереж та пломбування засувної (запірної) арматури, що підтверджується листом від 07.08.2007 р., приписом № 2 від 09 серпня 2007 р., факсограмою від 09.08.2007 р., актом від 15.08.2007 р. та актом № 2 від 15.08.2007 р.
Таким чином, на момент прийняття судом даного судового рішення збулися побоювання позивача, що істотні порушення відповідачем договору № 335 від 26.09.2005 року призведуть до технічної зупинки підприємства позивача.
Судові витрати суд покладає на відповідача як на особу, з вини якої виник даний спір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1,2,33,44, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Розірвати Договір про постачання пом’якшеної води (для підживлення теплових мереж) № 335 від 26.09.2006 р.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №2600901315389 в АКБ «Базис» м. Харків, МФО 351760) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” (62371, сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 05471230, р/р 2600615312665 в АКБ «Базис» м. Харків, МФО 351760) 85 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Лаврова Л.С.
рішення підписане 30.08.2007 року