Справа № 22ц-6578/10                  Суддя першої інстанції: Павлова Ж.П.

Категорія 24                         Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання  Бобуйок І.Ф . ,

 за участю: позивача ОСОБА_3,

            представника відповідача Кузьміної Б.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 та ОСОБА_5

 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року

за позовом

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі – ВАТ «Миколаївська ТЕЦ») про визнання дій неправомірними ,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» про визнання дій неправомірними .

Посилаючись на те, що відповідач всупереч чинному законодавству надає послуги з постачання теплової енергії, а також безпідставно нараховує на них заборгованість за теплову енергію, позивачі просили суд визнати такі дії незаконним. Крім того, вони просили визнати недійсним договір № 504009 від 1 листопада 2005 року про постачання теплової енергії, оскільки вони такого договору з відповідачем не укладали, а його умови суперечать чинному законодавству.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року в задоволені позов відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» є постачальником теплової енергії для населення в м. Миколаєві  з 1 листопада 2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 2129 від 4 листопада 2005 року, за яким фонд комунального власності міської ради передав ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» на умовах безоплатної оренди теплові мережі та інше майно, через яке постачається теплова енергія ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» від існуючої межі балансової приналежності до приладів опалення в житлових будинках.

З  цього часу відповідач постачає теплову енергію для опалення за договором № 504009 від 1 листопада 2005 року  в квартиру АДРЕСА_1 , якою користуються ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Позивачі не відмовлялись від отримання теплової енергії у встановленому законом порядку, протягом всіх років використовували тепло для власних потреб.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2007 року, яке набрало законної сили, у задоволенні вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» про визнання недійсним договору № 504009 від 1 листопада 2005 року з підстав невідповідності правочину волевиявленню позивачів, відмовлено.

Згідно статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальним організаціям надано право укладати договори купівлі-продажу  теплової енергії із споживачами.

Водночас стаття 24 цього ж закону зобов’язує споживача своєчасно укладати договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що діяльність ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» по постачанню теплової енергії у квартиру позивачів, а також нарахування їм заборгованості за отриману і неоплачену теплову енергію відповідає вимогам чинного законодавства. Також суд правильно встановив, що положення спірного договору на постачання теплової енергії не суперечить чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги про те, що ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» незаконно надає послуги з централізованого опалення , є необґрунтованими, оскільки об’єктом діяльності ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»  є не надання послуг, а постачання теплової енергії , яку він здійснює на підставі Закону України «Про теплопостачання».

Доводи апелянтів, що спірний договір має бути визнаний недійсним через те, що він не відповідає положенням типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, також не заслуговують на увагу. Вказана постанова регламентує порядок та умови надання житлово-комунальних   послуг , в тому числі послуг з централізованого опалення, а предметом спірного договору є постачання теплової енергії . Право на укладення такого договору надано відповідачу вказаним вище Законом.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права , апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 та ОСОБА_5  відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом  двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                     Судді: