Справа № 22ц-5304/10 Суддя першої інстанції: Вадовська А.В.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Величковській В.С . ,
розглянувши за відсутності осіб, які брали участь у справі, у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника позивачки – ОСОБА_3
на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року у справі
за позовом
ОСОБА_4 до приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» (далі – ПП „Урожай”) про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), визнання його припиненим та повернення її власнику земельної ділянки,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася з позовом ПП «Урожай» про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позивачка зазначала, що 1 березня 2000 року між нею та відповідачем укладено договір оренди належної їй земельної частки (паю) розміром 3,96 умовних кадастрових гектарів строком на 16 років.
Посилаючись на те, що відповідачем протягом 2006-2008 років не виконуються умови договору та орендна плата виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено Указом Президента України від 2 лютого 2002 року № 90 «Про додаткові міри соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», позивачка просила стягнути 746 грн. 55 коп. орендної плати та достроково розірвати договір оренди.
Водночас, позивачка послалася на те, що 1 вересня 2004 року замість сертифіката на земельну частку (пай) вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 4,42 га в межах території Щасливської сільської ради, тому вважає, що змінився предмет оренди, новий договір з 2004 року не переукладено, тому орендні відносини припинені. Просила зобов’язати відповідача передати їй земельну ділянку з підстав отримання нею державного акту.
В подальшому неодноразово уточнюючи позовні вимоги, позивачка просила достроково розірвати та визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю), в зв’язку з отриманням нею Державного акту на землю та зобов’язати відповідача повернути їй земельну ділянку після збору врожаю.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на виконання умов договору та відсутність підстав для його розірвання.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року закрите провадження у справі за позовними вимогам про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) у зв’язку з отриманням Державного Акту на землю на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Зазначена ухвала не є предметом апеляційного розгляду, оскільки не оскаржується сторонами.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання та визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю), зобов’язання повернути земельну ділянку власнику.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача , дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що між сторонами існує договір оренди земельної частки (паю) ділянки, умови якого відповідачем не порушуються, а тому вимоги позивачки не можуть бути задоволені.
Проте, повністю погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може.
Так, із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до договору оренди земельної частки (паю), укладеного між позивачкою та відповідачем 1 березня 2000 року, у користуванні ПП «Урожай» перебуває належна позивачці земельна ділянка, розміром 3,96 умовних кадастрових га, строком до 2016 року.
1 вересня 2004 року позивачка отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 4,42 га в межах території Щасливської сільської ради. Договір оренди земельної ділянки не переукладався, проте відповідач продовжує використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та сплачує позивачці орендну плату.
В липні 2007 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору оренди, посилаючись на бажання самостійно обробляти землю, проте отримала відмову орендатора (а.с. 22-23). З цього часу вона відстоює своє право на самостійний обробіток належної їй на праві власності земельної ділянки.
Згідно з п. 17 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, розділом ІХ «Перехідні положення» Закону від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі» та п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
Після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримання ними державних актів на право власності на землю дія договорів оренди земельних часток (паїв) припиняється, якщо сторони не переуклали нові договори оренди відповідно до державних актів.
В разі якщо орендар не повертає орендодавцю земельну ділянку право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.
З огляду на зазначене, з часу отримання позивачкою державного акту на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, у зв’язку з чим змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому оспорений договір слід вважати припиненим.
Положення п. 8 розд. Х «Перехідні положення» ЗК та розділу IХ «Перехідні положення» Закону «Про оренду землі» щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) передбачають право на переукладення договору оренди, однак не можуть бути примусом для власника земельної ділянки.
Враховуючи наведене, вимоги позивачки про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим та повернення земельної ділянки підлягали задоволенню.
Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні цих вимог, тому рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення таких вимог.
При цьому, попередні судові рішення щодо відмови у розірванні договору оренди земельної частки не є перешкодою для такого, оскільки вимоги заявлені в даній справі, за правовою підставою, не є ідентичними вимогам, заявленим в попередньому позові.
Що ж до вимоги про розірвання договору оренди земельної частки (паю), то вона задоволенню не підлягає, оскільки не можна розірвати правовідносини, які за законом вже припинили своє існування.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника позивачки – ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю), укладений 1 березня 2000 року між ОСОБА_4 та приватним підприємством з орендними відносинами «Урожай».
Зобов’язати приватне підприємство з орендними відносинами «Урожай» передати ОСОБА_4 земельну ділянку, розміром 4,42 га розташовану в межах Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, яка належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю (серія МК № 021419), виданого 1 вересня 2004 року Доманівською райдержадміністрацією Миколаївської області.
Передачу здійснити після закінчення приватним підприємством з орендними відносинами «Урожай» збирання на ній врожаю 2010 року
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» на користь ОСОБА_4 81 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з дня проголошення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: