Справа № 22ц-5282/10 Суддя першої інстанції: Тихонова Н.С .
Категорія 19 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О. ,
за участі: представника позивачки ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі – ТОВ «Укрпромбанк»)
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року
за позовом
ОСОБА_6 до ТОВ «Укрпромбанк» , ОСОБА_7 про визнання договору застави недійсним ,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_7, ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору застави недійсним.
Позивачка зазначала, що 16 травня 2008 року її чоловік ОСОБА_7 уклав кредитний договір з ТОВ «Укрпромбанк». З метою забезпечення умов цього договору між банком (заставодержатель) та ОСОБА_7 (заставодавець) було укладено договір застави, за яким заставодавець передав у заставу банка належний йому на праві власності тягача KENWORTH-T2000, 2002 року випуску.
Посилаючись на те, що кредитний договір є нікчемним, оскільки укладений з недодержанням письмової форми договору, позивачка просила визнати недійсним договір застави, вважаючи, що недійсність цього правочину спричинена недійсністю кредитного договору.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу, укладений 16 травня 2008 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Укрпромбанк». Також суд стягнув з ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_6 судові витрати.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укрпромбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір, укладений ОСОБА_7 з ТОВ «Укрпромбанк» є нікчемним, в зв’язку з чим і договір застави, який було укладено на забезпечення цього договору, є недійсним.
Однак з таким висновком погодитись не можна.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2008 року ОСОБА_7 уклав кредитний договір № 10/МС/К-08-ПЗУ з ТОВ «Укрпромбанк» в особі заступника керуючого Миколаївської філії Лічмана Я.В., який діяв на підставі довіреності керуючого цієї філії. Договір скріплений печаткою філії. Для забезпечення цього договору в той же день сторони уклали договір застави вантажного сідлового тягача KENWORTH-T2000, 2002 року випуску.
Можливість укладення представниками філії кредитних договір за дорученням банку передбачена Положенням про Миколаївську філію (а.с. 47-53) та довіреністю банку, надану керуючій вказаної філії (а.с. 54).
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Вказана норма не містить прямого застереження щодо скріплення правочинів від імені юридичної особи виключно печаткою юридичної особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час укладення договору кредиту сторонами додержані вимоги закону щодо письмової форми угоди. Тому вказаний договір не може вважатись нікчемним.
До того ж, рішенням господарського суду Миколаївської області від 3 листопада 2009 року, залишеним без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_7 до ТОВ «Укрпромбанк» про визнання недійсним зазначеного вище кредитного договору через недодержання сторонами письмової форми правочину відмовлено.
За таких обставин, підстави, які зазначила позивачка для визнання недійсним спірного договору застави, відсутні. Тому вимоги ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені положення закону та обставини справи, хоча це має суттєве значення для вирішення спору.
Таким чином, рішення підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 307, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , ОСОБА_7 про визнання договору застави недійсним відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: