_Апеляційний суд міста Севастополя_
Справа №22ц-2537/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Курнякова Т.А.
категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Водяхіної Л.М.,
суддів: Сундукова В.М., Птіціної В.І.,
при секретарі: Живкович О.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 22 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 22 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 27 жовтня 2008 року по 31 липня 2009року .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя просить скасувати постанову суду, як ухвалену без урахування факту відсутності певних коштів і фінансування на виплату державних соціальних гарантій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни ( а.с.7 ), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.
Як вбачається зі справи у період з 27 жовтня 2008 року по 31 липня 2009року відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме - по 48грн.90коп.
Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що з позовом позивач зверну лася лише 27.10.2009 року (а.с.2) , тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не нада ла доказів поважності причин пропуску строку і обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та зобов’язання нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 27 жовтня 2008 року по 31 липня 2009року .
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік ” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік ”, ст.99 КАС України.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307,ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя – відхилити.
Постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 22 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: підпис Л.М. Водяхіна
Судді: підпис В.М.Сундуков
\підпис В.І.Птіціна
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м.Севастополя В.М.Сундуков