Справа № 2-0-30
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року Садгірський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді – Галузінського А.М.
при секретарі – Осипчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Чернівецька міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В заяві посилається, на те, що вона, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою чернівецькою нотаріальною конторою 01.12.1992 року, реєстровий № 3212, є власником житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Дане свідоцтво нею було втрачено. Для отримання дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом вона звернулася до Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області, оскільки дане свідоцтво знаходиться на зберіганні в цій установі.
Під час звернення, державний нотаріус оглянув представлені нею документи і
виявив, що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 1992 року та у заяві про видачу дублікату і у її паспорті існують розбіжності у записах прізвища. Тобто, у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 1992 року її
прізвище записано на російській мові «ОСОБА_1», а у заяві про видачу дублікату і у її
паспорті її прізвище записано на українській мові «ОСОБА_1».
21 липня 2010 року в. о. державного нотаріуса Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області була винесена постанова за № 227/02-05 про відмову у вчинені нотаріальної дії, у якій, нотаріус запропонував їй звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Вважає, що дана плутанина виникла внаслідок неправильного перекладу її
прізвища та прізвища її тітки з російської мови на українську, а тому просить встановити факт належності їй - ОСОБА_1, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Чернівецькою нотаріальною конторою 01.12.1992 року, реєстровий № 3212.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримала та дала пояснення аналогічні вимогам заяви.
Зацікавлена особа в судове засідання не з’явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи її відсутності, вимоги заяви визнає в повному об’ємі.
Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.
З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії винесеної в.о. державного нотаріуса Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області від 21.07.2010 року за № 227/02-05, вбачається, що заявниці було відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 1992 року, прізвище записано «ОСОБА_1», а у заяві про видачу дублікату та паспорті заявниці прізвище записано «ОСОБА_1».
Із свідоцтва про одруження, виданого 16.02.1950 року Садгірським районним РАЦС Чернівецької області, актовий запис № 11, та паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 19.01.1998 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області видно, що прізвище заявниці на українській мові «ОСОБА_1».
З свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 08.01.1992 року, міським відділом РАЦС м. Чернівці, видно, що прізвище чоловіка заявниці на російській мові було «ОСОБА_1».
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суди
розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що при видачі заявнику свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою чернівецькою нотаріальною конторою 01.12.1992 року, реєстровий № 3212, її прізвище було записано на російській мові «ОСОБА_1», а при видачі паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 19.01.1998 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області прізвище заявниці було вказано на українській мові «ОСОБА_1».
Встановлення факту про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Чернівецькою нотаріальною конторою 01.12.1992 року, реєстровий № 3212 належить ОСОБА_1, заявниці необхідно для того, щоб належним чином упорядкувати всі правовстановлюючі документи.
Всі ці, вище приведені обставини дають суду підстави для задоволення заяви ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 11, 130, 174, 179, 234, 235, 256, 257, 259 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Чернівецькою нотаріальною конторою 01.12.1992 року, реєстровий № 3212.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Головуючий - суддя А.М. Галузінський