Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.09.10Справа №2а-1680/10/2770
м. Севастополь
11 год. 17 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Трігуб Г.В.,
представник позивача Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж"- не з'явився;
за участю представників відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 344/10-004 від 22.06.10 службове посвідчення № НОМЕР_1,
Хмелєвської Ірини Миколаївни, довіреність № 3103/9/10-004 від 17.06.2009 р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі, 07.05.1999 р.,
Шульга Кристини Володимирівни, довіреність № 7110/9/10-01 від 11.01.2009 р., службове посвідчення №НОМЕР_3 від 17.11.2009 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання частково протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень: № 0000370231/2 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 800250,00грн., з яких податок 533500,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 266750,00грн. в частині донарахування податкового зобов’язання в загальному розмірі 716310,00 грн., з яких податок 477540,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 238770,00 грн.;
№ 0001630231/2 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 550810,00 грн., з яких податок 380130,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 170680,00 грн. в частині донарахування податкового зобов’язання у загальному розмірі 487060,00 грн., з яких податок 337630,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 149430,00 грн. ;
№ 0000380231/2 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 361500,00 грн., з яких податок 241000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 120500,00 грн. в частині донарахування податкового зобов’язання в загальному розмірі 329625,00 грн., з яких податок 219750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 109875,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та донарахуванні податку та штрафних (фінансових) санкцій без врахування усіх обставин (первинних документів), що впливають на формування податкових зобов’язань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.06.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.06.2010р. закінчено підготовче провадження і справа призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2010р. справи № 2а-1680/10/2770 та № 2а-1681/10/2770 об’єднані в одне провадження з присвоєнням об’єднаному провадженню № 2а-1680/10/2770.
У судовому засіданні, проведених раніше, представник позивача підтримав позовні вимоги, надавав суду пояснення у обґрунтування позову, просив позов задовольнити.
Представники відповідача протягом судового засідання проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, просили у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях.
Встановлено, що з 31.08.2009р. по 25.09.2009р. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж» (далі – ДП МО України «102 ПЕМ») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.
За результатами перевірки складений акт № 101/23-1/24964620/5417/10 від 09.10.2009р.
05.11.2009р. ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності «розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році» ДП МО України «102 ПЕМ» за період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р.
За результатами перевірки складений акт № 107/23-1/24964620/5895/10 від 05.11.2009р.
Згідно висновку актів перевірки ДП МО України «102 ПЕМ» у порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, підпункту 7.8.1, підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7, підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, пункту 10.1 статті 10, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» занижений валових дохід на суму 211379,00грн., завищена сума валових витрат в сумі 1108766,00грн., завищенні амортизаційних відрахувань у сумі 817027,00грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в сумі 533544,00грн. та занижені держдивіденди на суму 774500,00грн. та за 1 квартал 2006р. на суму 241000,00грн. відповідно.
На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001330231/0 від 29.10.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 800760,00грн., з яких податок 533500,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 267260,00грн.; № 0001320231/0 від 29.10.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 655605,00грн., з яких податок 437070,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 218535,00грн. та № 0001530231/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361670,00грн., з яких податок 241000,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 120670,00грн.
За результатами розгляду скарг позивача рішеннями Державної податкової адміністрації у м. Севастополі про результати розгляду повторних скарг податкові повідомлення-рішення частково скасовані, в зв’язку з чим ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняті № 0000370231/2 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 800250,00 грн., з яких податок 533500,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 266750,00 грн.; № 0001630231/2 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 550810,00 грн., з яких податок 380130,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 170680,00 грн. та № 0000380231/2 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361500,00 грн., з яких податок 241000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 120500,00 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду зі адміністративним позовом.
Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, експерта ОСОБА_4, який був запрошений у якості спеціаліста, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Щодо визначення податковим повідомленням-рішенням № 0001630231/2 від 10.03.2010р. суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 550810,00 грн. в частині донарахування податкового зобов’язання у загальному розмірі 487060,00 грн., з яких податок 337630,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 149430,00 грн.
Згідно статті 1, частинам 2,3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Підпункт 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно підпункту 11.3.1 пункту 1.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Підпункти 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлюють, що під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Необхідно визначити, що згідно пункту 5.1, підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Встановлено, що позивач використовує у господарської діяльності основні фонди, що обліковуються на балансі підприємства.
Згідно акту приймання-передачі від 15.01.1997р. основних фондів, устаткування, майна, матеріалів 33 електричної мережі (139 ДПЕС) від Чорноморського флоту військово-морських сил України, затвердженого 16.10.1997 першим заступником командуючого Чорноморського флоту Російської Федерації та заступником командуючого військово-морських сил України 24.10.1997 у відповідність з графіком передачі об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації Міністерству оборони України 139 ДПЕС з одного боку передає, а «102 Підприємство електричних мереж ВМС України» з іншого боку приймає на баланс основні фонди. Основні фонди приймались «102 Підприємством електричних мереж Військово-морських сил України» від 139 ДПЕС як цілісний майновий комплекс, до складу якого входили всі види майна, що призначено для діяльності підприємства з основної спеціалізації, що також не спростовується з матеріалами справи та підтверджується актом перевірки, показаннями представників позивача та відповідача, спеціаліста.
Наказом Міністерства оборони України від 26.02.2001 № 65 «102 Підприємство електричних мереж Військово-морських сил України» перейменовано в Державне підприємство Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж».
Згідно пункту 4.1 Статуту ДП МО України «102 ПЕМ» майно підприємства складає основні фонди та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.
Позивачем отримані від 139 ДПЕС основні фонди відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» були розподілені на чотири групи та відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом МФ України від 30.11.1999р. № 291, обліковані на рахунку 40 «Статутний капітал», призначеного для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.
За цих обставин позивач проводив амортизаційні відрахування по електричним мережам та трансформаторним підстанціям, отриманим на праві господарського відання за період часу з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. згідно вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1, пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за нормами, встановленими пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
У свою чергу, підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Отже враховуючи той факт, що позивач правомірно здійснює облік основних фондів, які використовує у власній господарської діяльності, та їх амортизацію, тому на підставі підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» має законодавче встановлено право протягом звітного періоду на віднесення до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. За цих обставин, висновки акту перевірки щодо заниження валових доходів в частині нарахування амортизаційних відрахувань, завищення валових витрат в частині включення до їх складу вартості капітального та поточного ремонту у розмірі 10% по основних засобах, які не підлягають амортизації, та амортизаційних відрахувань законодавче та документально не підтверджуються.
З огляду на викладене, висновки акту перевірки щодо заниження валових доходів в частині нарахування амортизаційних відрахувань, завищення валових витрат в частині включення до їх складу вартості капітального та поточного ремонту у розмірі 10% по основних засобах, які не підлягають амортизації, та амортизаційних відрахувань - законодавчо та документально не підтверджуються та суперечать обставинам справи.
Щодо визначення податковим повідомленням-рішенням № 0000370231/2 від 10.03.2010р. суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в розмірі 800250,00 грн. в частині донарахування податкового зобов’язання в розмірі 716310,00 грн., з яких податок 477540,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 238770,00 грн., та податковим повідомленням-рішенням № 0000380231/2 від 10.03.2010р. суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361500,00 грн. в частині донарахування податкового зобов’язання в розмірі 329625,00 грн., з яких податок 219750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 109875,00 грн.
Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податковій декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізнішим, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір відносно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, враховуючи той факт, що матеріалами справи підтверджується факт подачі позивачем у строки, передбачені законодавством, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2006р. (вх. № 23938 від 06.05.2006р.), тому ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя позбавлена правових підстав для визначення суми податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 0000380231/2 від 10.03.2010р. суми податкового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучено до бюджету, в частині донарахування податкового зобов’язання в розмірі 329625,00 грн., з яких податок 219750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 109875,00 грн. ДП МО України «102 ПЕМ» за цих обставин вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір відносно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пункту 1.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, які здійснюється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
Підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 відсотків від суми дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Суми нарахованих дивідендів та частина прибутку (доходу), що сплачують до бюджету господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства, відображаються у рядку 21 «Дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами» декларації з податку на прибуток підприємства.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як встановлено при розгляді справи з матеріалів перевірок свідчить, що згідно звіту про фінансові результати форма № 2 ДП МО України «102 ПЕМ» за 2006р. прибуток за підсумками 2006р. складає 1549 тис.грн. В ході здійснення аналізу формування фінансових результатів попередніх періодів підприємством виявлені помилки в звіті про фінансові результати за 2006р. Позивач відкоригував фінансову звітність за результатами 2006р. у встановленому законодавством порядку та направив до Міністерства оборони України уточнюючий звіт, згідно якому прибуток складає 610 тис.грн., нараховані дивіденди за підсумками 2006р. складають 305 тис.грн. Фактично позивачем перераховано дивідендів до державного бюджету за 2006р. 220 тис.грн., недоплата складає 85 тис.грн.
Оскільки на підставі розрахунку частини чистого прибутку здійснюється нарахування та сплата частини прибутку, та він має статус податкового декларації, тому зобов’язання державних унітарних підприємств та їх об’єднань відносно сплати цього платежу є податковим зобов’язанням, до якого застосується порядок узгодження, передбачений нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
Таким чином, з врахуванням встановлених обставин та мереж заявлених позовних вимог визначення суми податкового зобов'язання ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя без врахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності суперечить нормам законодавства, в зв'язку з чим прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001630231/2 від 10.03.2010 в частині донарахування податкового зобов’язання у загальному розмірі 487060,00грн., з яких податок 337630,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 149430,00грн. є неправомірним.
За клопотанням представника позивача до справи була залучена копія висновку № 25 судово-економічної експертизи по матеріалам кримінальної справи по бухгалтерським та іншим матеріалам ДП МО України "102 ПЕМ" (а.с. 136 - 181), у судове засідання залучався у якості спеціаліста - експерт ОСОБА_4, який надавав пояснення з питань, що потребують відповідних спеціальних знань та навичок але не стосуються правових питань.
Відповідно частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
З врахуванням зазначеного, того, що оригінал висновку експерта суд не досліджував у судовому засіданні, експертиза проводилася у рамках кримінальної справи, суд не може вважати висновок судово-економічної експертизи належним доказом.
Однак слід зазначити, що висновки експерта у зазначеної експертизі та пояснення експерта у якості спеціаліста не спростовуються з матеріалами справи та встановленими у судовому засіданні обставинами.
Згідно з приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень в межах заявлених позовних вимог належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ДП МО України «102 ПЕМ» сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 10.03.2010р. № 0001630231/2, № 0000370231/2 та № 0000380231/2 повинні бути частково скасовані як такі, що прийняті з порушенням частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 04.10.2010р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж", задовольнити.
Визнати податкові повідомлення - рішення: № 0000370231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток у загальної сумі 800250,00 грн., з яких 533500,00 грн. за основним платежем, 266750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,
№ 0001630231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток у загальної сумі 550810,00грн., з яких 380130,00 грн. за основним платежем, 170680 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,
№ 0000380231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток на загальну суму 361500,00 грн., з яких 241000,00 грн. за основним платежем, 120500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, частково протиправними.
Частково скасувати: повідомлення-рішення № 0000370231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 716310,00 грн., яких за основним платежем 477540,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238770,00 грн.
повідомлення рішення № 0001630231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 487060,00 грн., яких за основним платежем 337630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 149430,00 грн.,
повідомлення-рішення № 00003800231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 136000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109875,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДКВ М, Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж»судові витрати в сумі 3,40 грн.
Відповідно частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови буде складено 04.10.2010р.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративногог судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя < підпис > О.В. Мінько