КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9998/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року по справі за позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Комунального підприємства «Господар» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Господар»про стягнення до державного бюджету 11 998,46 грн. адміністративно-господарських санкцій та 307,20 грн. пені.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що Комунальне підприємство «Господар»Варвинської селищної ради Чернігівської області створене 26.02.2008 року і почало свою діяльність з 01.03.2008 року, що підтверджується статутом підприємства. За період з дня початку діяльності КП «Господар»по 19.02.2009 року, день подачі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, на підприємстві працювало на умовах повного робочого дня три інваліди, із них 2 чоловіки ОСОБА_3 (інвалід 2 групи), ОСОБА_4 (інвалід 2 групи) відпрацювали 10 повних місяців, що складає 100 % робочого часу, 1 чоловік ОСОБА_5 (інвалід 2 групи) відпрацював 8 повних місяців, що складає 80 % робочого часу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Оскільки, з дня початку діяльності КП «Господар»по день подачі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, тобто за 10 місяців, на підприємстві на умовах повного робочого дня працювало троє працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем створено робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу, тобто вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Частиною 3 даної статті передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Відповідно до п. 3.2.5 даної Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Пунктом 3.2.6 передбачено, що підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.
Крім того, в даній Інструкції наводяться приклади підрахунку, зокрема в прикладі до п. 3.2.6 зазначається: підприємство почало працювати у березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні - 450 осіб, квітні - 660 осіб, травні - 690 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (5 місяців) становить 360 осіб ((450 + 660 + 690) : 5).
За таких обстави, колегія суддів дійшла висновку, що Комунальне підприємство «Господар» створило робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу, оскільки, на підприємстві за 10 місяців 2008 року працювало три інваліда. Загальна кількість відпрацьованих місяців становить 28 місяців, що дорівнює створенню трьох робочих місць для працевлаштування інвалідів –3 особи (28 міс./10 міс. = 2,8), тобто, фактично відпрацювали 2,8 інваліди.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун