КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6668/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року по справі за позовом прокурора Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста», товариства з обмеженою відповідальністю «Світавто-плюс»про стягнення коштів, одержаних за нікчемною угодою, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста», товариства з обмеженою відповідальністю «Світавто-плюс»про стягнення коштів, одержаних за нікчемною угодою у сумі 274 455,95 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Санреста»з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Світавто-Плюс»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено Акт № 583/23-200-36136164 від 21.05.2009 року.
Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік у розмірі 57 178 грн. та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік у розмірі у розмірі 45 742,66 грн.
З Акту перевірки від 21.05.2009 року вбачається, що підставою для висновку позивача про завищення валових витрат стала встановлена ним нікчемність Договору №ТО-285/ПР-1 від 31.10.2008 року у зв’язку з тим, що первинні документи зі сторони ТОВ «Санреста»підписувались невідомою особою від імені померлого на момент писання директора товариства ОСОБА_3, на підставі чого позивач зробив висновок, що підприємницька діяльність ТОВ «Санреста»проводилась невстановленими особами з метою ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів, а також з метою неправомірного завищення суми податкового кредиту ТОВ «Світавто-Плюс».
На підставі висновків даного акту перевірки 04.06.2009 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000362322/0, яким визначена сума податкового зобов’язання, що складає 67 115 грн., у тому числі за основним платежем –45 743 грн., штрафних (фінансових) санкцій –21 372 грн.; № 0000372322/0, яким визначена сума податкового зобов’язання, що складає 62 896 грн., у тому числі за основним платежем –57 178 грн., штрафних (фінансових) санкцій –5 718 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 228 ЦК України, договір №ТО-285/ПР-1 від 31.10.2008 року є нікчемним, оскільки завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, а тому відповідно до ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, кошти, одержані сторонами за таким договором підлягають стягненню в дохід держави.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Положеннями ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.10.2008 року між ТОВ «Світавто-Плюс»в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Санреста»в особі директора ОСОБА_3 був укладений договір № ТО-285/ПР-1,за яким ТОВ «Світавто-Плюс» на себе зобов’язання надати послуги та виконати роботи для ТОВ «Санреста»щодо консультацій та технічного обслуговування обладнання, а ТОВ «Санреста»зобов’язалось здійснювати оплату вказаних послуг та робіт на умовах і в порядку, викладених в Договорі.
Протягом листопада-грудня 2008 року ТОВ «Санреста»оплатило ТОВ «Світавто-Плюс»надані послуги та виконані роботи відповідно до умов вищезазначеного договору на загальну суму 274 455,95 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказана оплата здійснювалась на підставі договору № ТО-285/ПР-1 від 31.10.2008 року та рахунків № 0412/09 від 04.12.2008 року на суму 248 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 41 483,33 грн.), № 1411/10 від 14.11.2008 року на суму 65 550,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10 925,00 грн.), № 511/08 від 05.11.2008 року на суму 46 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7 816,67 грн.).
У зв’язку з наданням відповідних послуг та виконанням робіт ТОВ «Світавто-Плюс»виписало ТОВ «Санреста»податкові накладні № 4471 від 28.11.2008 року на загальну суму 93 267,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 15544,60 грн.); №4473 від 28.11.2008 року на загальну суму 14400,00 грн. (в т.ч. ПДВ –2 400,00 грн.); № 4472 від 28.11.2008 року на загальну суму 76 788,35 грн. (в т.ч. ПДВ –12 798,06 грн.); № 4512 від 05.12.2008 року на загальну суму 90 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ –15 000,00 грн.), що разом становить 274 455, 95 грн. (в т. ч. ПДВ - 45 742,66 грн.).
На підтвердження факту виконання договору № ТО-285/ПР-1 від 31.10.2008 року шляхом надання послуг та виконання робіт ТОВ «Світавто-Плюс»та ТОВ «Санреста»підписали відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг).
Вищевказані документи, якими оформлювались господарські операції з виконання робіт та надання послуг на загальну суму 274 455, 95 грн., скріплені підписом директора ТОВ «Санреста»ОСОБА_3
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 12.11.2008 року внесено відповідний запис, що підтверджується актовим записом про смерть № НОМЕР_1 від 12.11.2008 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00001586002 від 27.10.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оскільки, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які є єдиними доказами реального надання послуг та виконання робіт ТОВ «Санреста», підписані невідомою особою від імені померлого на момент писання директора ТОВ «Санреста»ОСОБА_3, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані первинні документи були оформлені з порушенням ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не приймаються до уваги як докази реального виконання спірних господарських операцій.
Отже, головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договору № ТО-285/ПР-1 від 31.10.2008 року, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ «Санреста»податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, згідно з положеннями ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2010 року