Справа  № 2-926/2010р.                                        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 жовтня  2010 року                              Жидачівський районний суд Львівської області

в складі:              головуючого-судді    Салія В.В.          

                             при секретарі             Рибаковій І.І.

 у відкритому  судовому   засіданні в залі суду в м. Жидачеві  розглянув цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про  стягнення   аліментів, -

встановив :

                  Сторони перебували у  шлюбі, який розірваний 28 вересня 2010 року рішенням Жидачівського районного суду Львівської області. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає  з позивачкою і  перебуває на її утриманні.  Позивачка звернулася з позовом до відповідача про стягнення аліментів, який мотивує тим, що тривалий час спільно не проживають, відповідач матеріально сім`ї не допомагає, а їй важко утримувати  дитину, відповідач в добровільному порядку відмовляється виділяти кошти, а тому звернулась в суд з даним позовом.

              У судовому засіданні позивачка позовні вимоги  підтримала і просить стягнути з відповідача на утримання  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в  розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше встановленого чинним законодавством мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

                  Відповідач в судове засідання не з”явився, хоч про день та час слухання справи був належно повідомлений.  У відповідності до ст. 224 ЦПК України  у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд ухвалює провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. С уд вважає за можливе ухвалити  заочне рішення, проти чого позивачка не заперечує.      

             Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

              Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов”язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.                        

               Із свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1  вбачається, що  ОСОБА_3 народився  ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками  є   ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

               Поскільки, відповідач не виконує свого обов”язку щодо утримання дитини,  враховуючи стан здоров”я та  матеріальне становище відповідача та дитини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

               Керуючись ст.ст. 213-215,224,367  ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183 СК України, суд,-

вирішив:

               Позов задовольнити.

               Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,  жителя  АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки                       АДРЕСА_2, аліменти на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в  розмірі  1/4 частини всіх його видів заробітку(доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше встановленого чинним законодавством мінімального розміру аліментів на дитину, який не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

              Стягнути з   ОСОБА_2 державне мито в сумі 51.00 грн.  та 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.    

              Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.

    Заяву про перегляд заочного рішення бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.        

              Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може бути подана  протягом  десяти днів з дня його проголошення  до   апеляційного суду   Львівської  області   через  Жидачівський районний суд.

 Головуючий – суддя: підпис

СУДДЯ  ЖИДАЧІВСЬКОГО  РАЙСУДУ                                           САЛІЙ В.В.  

                                                                           Примітка:оригінал рішення  знаходиться  

                                                                    в матеріалах   цивільної справи № 2-926/2010р..