копія Справа № 2-а-1298/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області
в складі: головуючої судді – Литовченко Н.О.
розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Тростянець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду в Тростянецькому районі Сумської області про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і відповідно до ст.6 р.2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІV від 18.11.2004р., щомісячно, починаючи із січня 2006 року, має право на отримання соціальної грошової допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому позивач зазначає, що всупереч вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп, управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі не здійснило перерахунок пенсії та не сплатило йому починаючи з січня 2007 року як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 5392,1грн., а тому він просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому допомогу за вказаний період та поновити пропущений строк для звернення до суду.
Представник відповідача подав до суду письмове заперечення, у якому зазначено, що позивач дійсно має статус дитини війни та вправі отримувати підвищену пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, але механізм реалізації положень ст.6 Закону №2195 в 2006-2007 роках був відсутній, тому в УПФ не було підстав проводити такі виплати.
В 2008 році позивачу на підставі п.41 р.2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачу виплачується у повному обсязі. У письмовому запереченні також зазначено, що УПФ в Тростянецькому районі діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера з відповідною відміткою (а.с.7).
Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі позивачу надбавка, як дитині війни, з 01.01.2006 по 31.12.2007 рок не призначалася та не виплачувалася, а призначена з 01.01.2008 року в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про бюджет України на 2008 рік та проведення змін до деяких законодавчих актів України», Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (а.с.6).
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.7 цього ж закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Згідно ч.ч.2,3 ст.22 Конституції України конституційні права й свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. по справі № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено пільги, компенсації, передбачені ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно п.41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. було визнано неконституційними вищевказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогам ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст.22 Конституції України, соціальна грошова допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачувалась.
Конституцією України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й повинні відповідати їй (ст.8). Принцип верховенства права передбачає, що всі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати за своїм змістом Конституції України.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії, установлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, а ст.64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3,4 ст.8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо механізму виплати пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, установлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, та оскільки рішення Конституційного Суду не має зворотної дії у часі, вимоги ОСОБА_1 про нарахування та виплату допомоги як дитині війни за період з 01.01 по 08.07.2007р. та з 01.01 по 21.05.2008р. задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня та провести відповідні виплати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ в Тростянецькому районі доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
В позовній заяві позивач просить поновити йому строк звернення до суду.
Зважаючи на те, що позивач є людиною похилого віку, необізнаний з законодавством та має незадовільний стан здоров’я, суд вважає за необхідне поновити пропущений строк для звернення до суду.
В порядку ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.7,11,70,71,160-163,183-2 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та сплатити недоплачену суму підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 50 (п’ятдесят)грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя підпис
ВІРНО: суддя Тростянецького райсуду Н.О.Литовченко