Справа № 2-375/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 жовтня 2010 року         Садгірський районний  суд м. Чернівці

                           в складі: головуючого   судді -   Галузінського А.М.

                                          при секретарі -              Осипчук Ю.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації місця проживання, -        

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до відповідача ОСОБА_3 про визнання його особою, що втратила право на користування квартирою, посилаючись на наступне.  

В позові вказує, що йому на праві власності належить будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, в якому, крім нього, також зареєстровані за місцем проживання його дружина, дочка, онуки та колишній зять.

Шлюб між його дочкою ОСОБА_3 та її колишнім чоловіком відповідно рішення Садгірського районного суду № 2-65/2009 р. було розірвано 05.05.2009 року. У відповідності до довідки квартального комітету, органу самоорганізації населення Садгірського району м. Чернівців від 23.10.2009 року № 86, відповідач фактично не проживає в належному мені будинку з 2006 року.

В позасудовому порядку вирішити питання щодо скасування державної реєстрації відповідача по місцю проживання в його будинку не вдалося.

Також вказує в позові, що відповідач з 2006 року в його будинку не проживає, проте
залишається зареєстрований в ньому по місцю проживання. Така ситуація тягне за собою його розходи у вигляді сплати зайвої квартирної плати та комунальних послуг, порушується його право як власника будинку, щодо можливості безперешкодно розпоряджатись ним, оскільки він фактично не може продати будинок із зареєстрованою в ній особою, яка невідомо де знаходиться.

Просить усунути перешкоди у користуванні його власністю та зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на  обставини викладені  в позовній заяві, додавши, що реєстрація відповідача у його житлі тягне його додаткові власні витрати на оплату комунальних послуг, що негативно впливає на його матеріальний стан .  

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить судова повістка.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши думку позивача, вивчивши матеріали справи  знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наданих документів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.  

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення.  

В судовому засіданні судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого відповідно рішенню Чернівецької міської ради, від 27.11.2000 року ОСОБА_1 є власником будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.  

Відповідно довідки КЖРЕП № 15 крім позивача в будинку, по АДРЕСА_1, також зареєстровані дружина ОСОБА_4, дочка ОСОБА_5, онуки та колишній зять ОСОБА_2

Відповідно рішення Садгірського районного суду № 2-65/2009 р. шлюб між ОСОБА_3 та її колишнім чоловіком було розірвано 05.05.2009 року.

Згідно довідки органу самоорганізації населення Садгірського району м. Чернівці від 23.10.2009 року № 86, відповідач, в будинку, по АДРЕСА_1 не проживає більше трьох років.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.  

Згідно частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.  

Згідно з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку. Збереження жилої площі за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім’ї в будинках приватного житлового фонду регулюється ст. 71 та ст. 163 ЖК України, відповідно до яких при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

Матеріалами справи встановлено, що підстав для збереження за відповідачем права на проживання в будинку, передбачених вищевказаними нормами, немає, а тому він немає права на проживання в ньому і підлягає визнанню судом таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.  

Таким чином, оскільки відповідач у будинку не проживає понад три роки, він вважається таким, що втратив право користування будинком.    

Керуючись ст.ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72, 150, 156, 163 ЖК України, ст.ст. 159, 179, 212, 213, 215, 218, 224-226  ЦПК України суд,-  

                                                  В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим будинком, по АДРЕСА_1.  

Зобов’язати ВГІРФО Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області скасувати реєстрацію ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

 Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий-суддя:                                                                                А.М. Галузінський