У Х В А Л А

іменем України

5 жовтня 2010 року                                                                                          м. Ужгород

        Колегія  суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду   Закарпатської області  в   складі   :

                                              головуючого     -    ДРОБОТІ  В.В.,

                                              с у д д і в           -  ФАЗИКОШ  Г.В.,  МАЦУНИЧА М.В.,

                                              при  секретарі   -  ДОБРА  М.В.,

з участю позивача ОСОБА_2, представників сторін ОСОБА_3,  ОСОБА_4, розглянувши  у  відкритому судовому засіданні справу за  апеляційною  скаргою   відповідача державного підприємства « Закарпатський науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою» на рішення Ужгородського міськрайонного суду  від  19 травня 2010 року ,

                                                       в с т а н о в и л а   :

        Зазначеним  рішенням  ОСОБА_2  поновлений на посаді провідного  інженера ДП «Закарпатський  науково-дослідний  та  проектний  інститут  землеустрою»  та на  його користь стягнуто середньомісячний заробіток за  час  вимушеного прогулу.

        В  апеляційній скарзі  ставиться  питання про скасування рішення   і  ухвалення нового про  відмову  у  позові. Відповідач  зазначає, що суд порушив  норми  матеріального права  та неповно  з’ясував  обставини, що мають  значення для  справи. Окрім  того  висновки  суду  не відповідають  обставинам  справи.

        Колегія    вважає, що скарга  до   задоволення  не підлягає з  таких  підстав.

        Судом  першої інстанції  правильно  встановлені  слідуючі  обставини.

        Позивач з 1972 року працював  у відповідача  на посаді  провідного  інженера.

        10 листопада  2009 року він був звільнений з даної посади   по  п.1  ст.40 КЗпП       у  зв’язку  із  скороченням штатів.

        В порушення вимог ст. 49-2  КЗпП  позивачу  інша  робота  при  вивільненні  не пропонувалась.

        Окрім того, позивач  згідно  положень  ст. 5  ЗУ «Про  соціальний захист дітей війни», як особа, що  має  статус  «Дитини війни», при скороченні чисельності  або штату працівників  має  переважне право  на  залишення на роботі.

        Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП  у  разі  звільнення без  законної  підстави працівник  повинен бути поновлений на попередній роботі.

        Враховуючи наведене, колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

        Доводи   скарги  до уваги прийняті  бути не можуть.  

        Порушення  адміністрацією відповідача встановленого законом порядку вивільнення працівника та  ігнорування його гарантій, встановлених законом, означає припинення трудового договору з порушенням  вимог закону.

        Недотримання зазначених вимог тягне за собою  поновлення працівника на попереднє місце роботи.

        Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без змін, якщо  визнає, що суд  першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального  і процесуального права.

        Керуючись   ст. ст.  307,  308,    ЦПК  України,   колегія  суддів   ,   -

                                                          у  х  в  а  л  и  л  а   :

        Апеляційну скаргу відповідача державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою»   відхилити

        Рішення  Ужгородського міськрайонного суду  від  19 травня 2010 року  залишити без змін.

        Ухвала  набирає  законної сили після  її проголошення, але  може  бути оскаржена до суду  касаційної інстанції  шляхом  подачі  скарги   безпосередньо до цього  суду   протягом   20  днів.

                                          Головуючий  -  Дроботя   В.В.

                                          С у д д і          -  Фазикош Г.В., Мацунич М.В.

Згідно з оригіналом

Суддя  апеляційного суду

Закарпатської області                                                                                      В.В.Дроботя