Судове рішення #11321763

Справа №2-а-115 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14   жовтня   2010 року    Ватутінський міський суд Черкаської області

                 в складі: головуючого                           Терещенко Н.І.

                                при секретарі                           Руденко В.М.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за адміністративним позовом      ОСОБА_1     до  управління праці та соціального захисту населення   Ватутінської   міської  ради Черкаської області  про стягнення недоплачених сум  щорічної допомоги на оздоровлення –

встановив:

    позивач   в   своїй    позовній   заяві    просить суд стягнути з  управління праці та соціального захисту населення   Ватутінської   міської  ради  Черкаської області  на його користь суму щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до Закону України «Про статус   та соціальний   захист  громадян, які постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи», як потерпілому  1 категорії, інваліду   третьої   групи за період часу за  2010  рік   в   розмірі    3462 гривні,  посилаючись на те, що він являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії інвалідом  третьої   групи   і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус    та соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи”  від  28.02.1991 року  та   має право на отримання   щорічної  допомоги на оздоровлення  в розмірі    чотирьох   мінімальних  заробітних плат, яка визначається  щорічно на момент   виплати.

    В червні   2010  року (коли   йому   було  виплачено  частину   допомоги  на  оздоровлення)  мінімальна заробітна плата  становила   888 гривень,  а тому відповідач  повинен був виплатити йому   в   2010  році  3552 гривні  (888 грн. Х 4),    однак   фактично    йому    було  виплачено  лише     90  гривень ,   а  тому   в    2010  році   йому   було  недоплачено       3462    гривні    (3552 гривні  -    90  гривень).  

    Відповідач в добровільному порядку не  виплачує    допомогу  на оздоровлення, а тому   він  змушений був звернутися до суду з даним позовом.

    Позивач       ОСОБА_1     на  розгляд   справи  не  з*явився,  а    подав  в  суд    заяву      в   якій  просить  суд  розглянути  справу   в   його  відсутність.   Позовні  вимоги    підтримує   повністю,  а  тому   суд  вважає  за   можливе  розглянути  справу  у  відсутність     позивача      ОСОБА_1    на  підставі  наявних  в  справі  доказів.

    Представник   управління праці та соціального захисту населення   Ватутінської    міської  ради  Черкаської   області    заявлений позов не визнала   та пояснила, що   допомогу  на оздоровлення   позивачу   було виплачено  відповідно до  Постанови  КМУ  №562  від  12.07.2005 року.  В ст. 95  Конституції України   визначено, що  виключно  Законом України  “Про Державний бюджет України”  визначаються  будь-які видатки  держави  на загально-  суспільні    потреби, розмір  і цільове   спрямування  цих видатків.  Виплата  щорічної  допомоги на оздоровлення  громадянам, постраждалим від  аварії  на ЧАЕС  фінансується  за рахунок   державного бюджету. Згідно  п.8  ст.7  Бюджетного  Кодексу України, бюджетні  кошти  використовуються  тільки   на цілі  визначені  бюджетними призначеннями  та відповідно    до  ст.23 вказаного  кодексу  будь-які  платежі  можна  здійснювати  лише  за наявності відповідно  бюджетного призначення. Держава виділяла  для виплати ліквідаторам аварії  на ЧАЕС потерпілим  1 категорії  інвалідам  третьої  групи   в   2010  році  по 90 гривень, які позивач і отримав.

Суд, вислухавши   представника   відповідача,   яка не  заперечувала  проти   розгляду  справи    у  відсутності    позивача   та вивчивши матеріали справи вважає, що  позовні  вимоги    підлягають  до    часткового  задоволення. Вимоги позивача   в    частині    виплати  на  його  користь    недоплаченої    суми   щорічної   допомоги  на оздоровлення  законні, обґрунтовані  і  в судовому засіданні доведені, виходячи із слідуючого:

    в суді встановлено, що  позивач     ОСОБА_1    являється ліквідатором   аварії на  ЧАЕС  1 категорії  інвалідом третьої  групи,  що підтверджується посвідченням серії                    НОМЕР_1 виданим  Черкаською  облдержадміністрацією   07  липня  2000 року   і відповідно    експертного  висновку     регіональної      міжвідомчої    комісії    по  установленню    причинного  зв*язку   хвороб,  інвалідності  та  смерті   з   дією    іонізуючого  випромінювання   та  інших   шкідливих   чинників   внаслідок  аварії    на  Чорнобильській     АЕС       №163       від     29.12.1998  року    потребує    оздоровлення.

    Ст.48 Закону України «Про статус    та соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи”  від  28.02.1991 №796-Х!! передбачено право  позивача  як   ліквідатора  аварії  на ЧАЕС  1 категорії інваліда  третьої  групи   на отримання  щорічної  допомоги на оздоровлення  в розмірі  чотирьох    мінімальних заробітних плат, яка визначається   щорічно на момент виплати.

    Згідно ч.7 ст.48 вказаного  Закону  розмір  мінімальної   заробітної плати  визначається  на момент виплати.

    Ч.5 ст.48 вищенаведеного Закону передбачено, що щорічна  допомога на оздоровлення   виплачується  громадянам  за місцем їх  проживання  органами  соціального  захисту населення, а тому  позивачу          ОСОБА_1   щорічну допомогу на оздоровлення   повинне виплачувати  управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради .

    Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради  №420\01-13    від   01.09.2010  року  позивачу було виплачено  щорічну  допомогу  на оздоровлення  відповідно до  Постанови  КМУ  від 12.07.2005 року  і  позивач                     ОСОБА_1,   як ліквідатор  аварії на ЧАЕС  1 категорії  інвалід   третьої  групи отримав  щорічну  допомогу на оздоровлення    за  2010  рік    в  сумі    90   гривень.

    Однак , встановлений  в 2005 році  постановою  Кабінету Міністрів  України  №562 розмір  щорічної  допомоги  на оздоровлення  протягом  тривалих  років  не  змінювався  і не відповідає  розміру, встановленому  іншими законами України. Оскільки ні  Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів  України  в наступному будь  яких рішень  із цих питань  не приймали, то виходячи  із загальних підстав  пріоритетності  законів  над підзаконними  нормативними актами  при вирішенні  даного спору, застосуванню підлягає  саме  стаття  48  Закону України    «Про статус    та соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи”  від  28.02.1991, та Закон України “Про Державний бюджет  на  2010  рік”, а не постанова  Кабінету  Міністрів  України    від 12.07.2005  року №562.

    За таких обставин та з  урахуванням  вимог статті  48  Закону України  “Про статус  і соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи”   управління  праці   та соціального  захисту населення   Ватутінської міської ради  Черкаської області  повинно   виплатити  позивачу  щорічну  допомогу на оздоровлення  за  2010  рік,   виходячи  із суми  мінімальної  заробітної  плати на   момент   виплати.

    Згідно  довідки      управління    праці    та   соціального   захисту  населення    Ватутінської  міської ради  Черкаської   області  вбачається,   що       частину    допомоги  на  оздоровлення (90  гривень)     позивачу     ОСОБА_1    було  виплачено  в       червні    2010  року ,   коли  розмір     мінімальної       зарплати,     згідно  довідки     про  мінімальну  заробітну   плату  (а.с.10)   становив    884  гривні   (а  не     888  гривень,  як   це  в    своїй   позовній   заяві   зазначив   позивач),   а  тому  в   2010  році      управління  праці  та  соціального  захисту  населення     повинне   було  виплатити  позивачу   щорічну  допомогу  на  оздоровлення   в    розмірі    3536  гривень (   884   гривні  х4).  Таким  чином,    сума   недоплати   позивачу       щорічної  допомоги  на  оздоровлення       становить   3446   гривень ( 3536  гривні  -   90  гривень-  виплаченої  допомоги),  а  не     3462   гривні,   як  просить  позивач.    

  Враховуючи вищенаведене, суд  вважає за необхідне  позовні вимоги позивача задовольнити   частково   та стягнути з управління праці та соціального захисту населення  Ватутінської міської ради     на користь позивача суму недоплаченої щорічної  допомоги на оздоровлення, як ліквідатору  аварії на ЧАЕС    потерпілого 1 категорії  інваліда  третьої групи   за    2010  рік   в розмірі    3446 гривень    та  51 гривню   державного мита в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 19, 22, 152  Конституції України,  48  Закону України    «Про статус    та соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи”  від  28.02.1991 №796-Х!!,   Законом України «Про Державний бюджет України» на 2010  рік, Постановою  КМУ  від 12.07.2005 року та ст.ст.2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 71,159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд –

п о с т а н о в и в:

    Позовні вимоги          ОСОБА_1      до   управління  праці   та соціального  захисту населення   Ватутінської міської ради  Черкаської області  про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення,  як ліквідатору аварії  на ЧАЕС    задовільнити      частково.

    Стягнути з  управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради Черкаської області  код 24350325  МФО 854018  ГУДКУ  в Черкаській області   особовий рахунок  №352150180000201   реєстраційний  рахунок №37111013000201  на користь        ОСОБА_1      суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно  до Закону України  «Про статус   та соціальний  захист   громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору  аварії на ЧАЕС  за    2010    рік , в розмірі     3446  (  три  тисячі    чотириста   сорок   шість ) гривень .

    Стягнути з  управління  праці   та соціального  захисту населення   Ватутінської міської ради  Черкаської області  код 24350325  МФО 854018  ГУДКУ  в Черкаській області   особовий рахунок  №352150180000201   реєстраційний  рахунок №37111013000201  51(п'ятдесят одну) гривню державного мита в доход держави.

  Апеляційна  скарга    на  постанову   суду    першої  інстанції     подається    протягом   десяти  днів   з  дня   її  проголошення.  У  разі   застосування   судом     ч.3      ст.   160    КАС  України,  а також   прийняття   постанови   у   письмовому    провадженні.  апеляційна  скарга    подається    протягом  десяти  днів       з  дня  отримання    копії   постанови.

Якщо   суб*єкта     владних  повноважень   у  випадках   та    порядку    передбачених    ч.4    ст.   167    КАС  України,   було    повідомлено    про   можливість   отримання  копії   постанови  суду    безпосередньо  в   суді,   то  десятиденний    строк      на  апеляційне  оскарження    постанови  суду   обчислюється    з  наступного   дня    після   закінчення    п*ятиденного  строку   з   моменту  отримання    суб*єктом    владних  повноважень    повідомлення    про   можливість     отримання  копії   постанови  суду.

Головуючий                               Н. І. Терещенко        

                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація