Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-7910/10                                                       Головуючий в І інстанції  - Казак С.Ю.

Категорія 57                                                             Доповідач - Кузнєцов В.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

        головуючого:     Кузнєцова В.О

        суддів     :             Лаченкової О.В., Варенко О.П.,

                   при секретарі     Солодовій  І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1  

на рішення Кіровського районного суду  м. Дніпропетровська від 11 травня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2010 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про стягнення моральної шкоди , яку він просив стягнути  у зв’язку з відмовою відповідача видати копію ухвали про призначення експертизи, завірену копію клопотання експерта та відмовою відповідача у можливості ознайомитись з матеріалами справи.

З таким рішення суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з апеляційною скаргою у якій, посилаючись на неповне з’ясування судом  обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Саме на ці норми матеріального права посилався позивач як на підставу відшкодування моральної шкоди.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах  заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як слідує з роз’яснень, які містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 ( із змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат  немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить при цьому, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки відповідач не мав повноважень на видачу копії ухвали суду, тільки суд першої інстанції, який прийняв таку ухвалу, мав право видати позивачу копію ухвали по іншій цивільній справі де ОСОБА_1. також був позивачем .

Видача клопотання експерта позивачеві , яке адресоване суду першої інстанції, також не передбачене а ні Законом України «Про судову експертизу», а ні Інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз».

Зазначеними вище нормативними актами, діючим на час спірних правовідносин ЦПК України, також не передбачено обов’язок відповідача надавати стороні у справі матеріали справи для ознайомлення.        

Таким чином позивачем в судовому засіданні не було доведено: наявність шкоди, протиправність діяння відповідача та вини останнього в заподіянні моральної шкоди.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, які стосуються підстав правомірності призначення експертизи не є підставою для скасування рішення суду. Інші доводи стосуються оцінки доказів, що відноситься до повноважень суду.

         Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга віхиленню.                                                                

Керуючись ст. ст.  303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Кіровського районного суду  м. Дніпропетровська від 11 травня 2010 року залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: