Справа № 2- 1556/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Бінько М.А.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди , -
в с т а н о в и в:
13.07.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної (немайнової) шкоди, завданої злочином.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за фактом скоєння крадіжки належного йому майна була порушена кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України, які вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.03.2010 року були визнані винними у скоєнні даних злочинів. Також було вирішено питання щодо стягнення з них матеріальних збитків, заподіяних даним злочином в сумі 2 840 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що на даний час вирок суду в частині стягнення матеріальних збитків не було виконано, а також через неправомірні дії відповідачів, він зазнав душевних страждань, просив стягнути з останніх матеріальні збитки в сумі 2 840 грн. 00 коп. та моральну (немайнову) шкоду, яку він оцінив в 15 000 грн. 00 коп. в наступному порядку: з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 1 893 грн. 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. 00 коп. моральної (немайнової) шкоди, а з ОСОБА_3 - 947 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. 00 коп. моральної (немайнової) шкоди.
В подальшому позивач відмовився від позовних вимог до ОСОБА_9 ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків та компенсації моральної (немайнової) шкоди, а також до ОСОБА_3 про стягнення 947 грн. 00 коп. матеріальних збитків.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди, компенсацію, якої він оцінив у 5 000 грн. 00 коп., підтримав у повному обсязі. При цьому, посилався на те, що в результаті душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку з зухвалою крадіжкою належного йому майна, він зазнав негативних наслідків у вигляді втрати душевної рівноваги, порушення звичайного ритму його життя, оскільки необхідно було докладати зусилля щодо попередження подальшого вчинення злочинів та захисту свого порушеного права в судовому порядку.
Представник позивачки в судовому засіданні теж вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, тому, підлягають повному задоволенню.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог, передбачених ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, як з матеріалів справи, в період з 04.11.2009 року по 20.11.2009 року в м. Вознесенську Миколаївської області в нічний час ОСОБА_3 за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_8, ОСОБА_7 вчинили крадіжку належного позивачу майна на загальну суму 2 840 грн. 00 коп. За фактом скоєння крадіжки була порушена кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України, які вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.03.2010 року були визнані винними у скоєнні даних злочинів та призначено покарання. Крім того, було вирішено питання щодо відшкодування заподіяних позивачу матеріальних збитків.
Виходячи з положень ст.ст. 3,4 ЦПК України, ст.ст. 28, 49, 50 КПК України та постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 (з послідуючими змінами та доповненнями) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, особа, якій злочином заподіяно матеріальну та моральну шкоду, має право пред’явити позов по відшкодування завданої шкоди у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства. Оскільки зазначені позовні вимоги не були заявлені потерпілим ОСОБА_1 під час розгляду вищевказаної кримінальної справи, останній має право на звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу щодо цивільно – правових наслідків дій особи.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За такого, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню компенсація моральної (немайнової) шкода, завдана позивачу неправомірними діями відповідача, яка полягає у заподіянні позивачу душевних страждань, які позивач зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої (ч.2 ст. 23 ЦК України).
Оскільки, визначення розміру відшкодування моральної шкоди є елементом цивільно – правового спору, що також вирішується судом, то, враховуючи положення, передбачені ст. 60 ЦПК України, право позивача на звернення до суду супроводжується обов’язком останнього довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.
Отже, визначаючи розмір компенсації моральної (немайнової) шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, що зазнав позивач в зв’язку з протиправною поведінкою відповідача, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», суд приймає до уваги характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках та обставини заподіяння шкоди, тому на користь позивача , виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, підлягає стягненню грошовий еквівалент компенсації заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди в розмірі 300 грн. 00 коп.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної (немайнової) шкоди в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (місцевий бюджет м. Вознесенська: р/р 31415537700007 банк УДК в Миколаївській області МФО 826013, код 23406957) судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна ) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (бюджет м. Вознесенська: р/р 31210259700007 ГУДКУ в Миколаївській області МФО 826013, код ЄДРПОУ: 23406957) витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Лузан