АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7138 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Піх Ю.Р.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина.
Зазначила, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1985 року по 03 листопада 2002 року. М ають трьох синів – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Діти проживають з нею. У 2002 році за рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя з відповідача на утримання синів були стягнуті аліменти по Ѕ частині всіх видів заробітку щомісячно до досягнення ними повноліття.
Син ОСОБА_6 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2, однак потребує матеріальної допомоги, так як продовжує навчатися в Запорізькому професійному будівельному ліцеї, є студентом третього курсу, термін закінчення навчання – 30 червня 2011 року.
На підставі викладеного та положень статті 199 СК України просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина ОСОБА_6 аліменти по 1/6 частці зі всіх видів заробітку ( доходу ) за весь час навчання, але не більше, як до досягнення дитиною 23-х років.
21 липня 2010 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі – по 500 грн. щомісяця.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі – по 500 грн. щомісяця, за весь час навчання сина, до досягнення ним 23-х років, починаючи з 06 жовтня 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись не невідповідність висновків суду наданим доказам та вимогам закону, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 25 жовтня 1985 року по 03 листопада 2002 року, мають трьох дітей, які проживають з ОСОБА_3 Син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається з 01 вересня 2007 року у Запорізькому професійному будівельному ліцеї, є студентом третього курсу, форма навчання денна ( а. с. 6-7 ).
Згідно статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів має право той з батьків, з ким проживає дочка, син.
За змістом статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. У тому числі бере до уваги стан здоров*я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, дітей та інших обставин, що мають істотне значення, можливість надання утримання другим з батьків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_6 потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, його утримує позивачка, яка хворіє ( а. с. 48 ). ОСОБА_3 є людиною працездатного віку, не має інвалідності або інших перешкод, щоб працювати і отримувати доходи. Відсутні в матеріалах справи і докази перебування на його утриманні інших осіб.
Між тим, в добровільному порядку ОСОБА_3 сину матеріально не допомагає, хоча може надавати таку допомогу.
Суд, враховуючи конкретні обставини справи, правильно задовольнив позов і стягнув з відповідача на утримання сина аліменти по 500 грн. щомісяця на весь час навчання, до досягнення ним 23 років. При цьому в рішенні послався на норми матеріального права та надані по справі докази ( а. с. 3-13,16-18 ).
Це узгоджується з вимогами статті 184 СК України, а також відповідає фактичним обставинам справи.
Підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :