Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-7512/2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Скользнєва Н.Г.
Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.
УХВАЛА
13 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Пільщик Л.В.
суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
при секретарі Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої енергії,
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2010 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої енергії.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2010 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків заяви до 10 серпня 2010 року. Суддею визнано, що позов викладений не повно, не чітко і не прозоро, має шаблонний характер, в позові не надано належну правову оцінку всім обставинам, а лише констатовано певні факти, в доданих документах про сплату судового збору та витрат на ІТЗ не зазначено прізвище відповідача.
Оскільки в зазначений строк вказані недоліки усунуті не були, ухвалою від 11 серпня 2010 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ВАТ, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, зобов’язати суд першої інстанції прийняти справу до розгляду.
Повертаючи позовну заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго», суддя виходив з того, що позивач не виконав вимоги зазначені в ухвалі судді про залишення позову без руху.
Висновок судді про те, що подані позивачем платіжні доручення не можна визнати належним доказом, який підтверджує сплату судового збору і витрат з інфрмаційно-технічного забезпечення розгляду справи , оскільки не зазначені відповідачі, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на законодавстві.
У відповідності до п.п.11 ,12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ ,затвердженого постановою КМ України від 21 грудня 2005 року №1258 з наступними змінами, у графі платіжного доручення „Призначення платежу” визначається „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.
Документом про оплату витрат є квитанція банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою особою і скріплене печаткою установи бланку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Частиною 4 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року №7-93 (зі змінами і доповненнями) передбачено, що порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжні доручення3 8765 від 7 липня 2010 р. 1 №8811 від 7 липня 2010 року оформлені згідно з вимогами пунктів .11 ,12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів , абзацу 1 пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита . Позивач надав суду оригінали зазначених платіжних доручень.
Вимоги до форму і змісту позовної заяви встановлені в ст. 119 ЦПК України. З азначені в ухвалі обставини виходять за межі встановлених даною нормою вимог.
За таких обставин суддя помилково застосував частину 2 статті 121 та без законних підстав повернув позовну заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго».
У відповідності до п.3 ст.312 ЦПК України , розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу слід скасувати як незаконну, а матеріли направити до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307, 312,ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів задовольнити частково.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2010 року по цій справі скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог закону..
Ухвала оскарженню не підлягає..
Головуючий:
Судді :