АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого судді – Боголюбської Л. Б.,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Кепкал Л.І.,
з участю прокурора - Лобань Д.М.,
захисника - ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Лобаня Д.М., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_1 на вирок Солом’янського районного суду міста Києва від 01 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА :
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, працюючого начальником Української державної насіннєвої інспекції - головним державним інспектором України з насінництва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 368 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік 6 місяців з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2, працюючи начальником Української державної насіннєвої інспекції - головним державним інспектором України з насінництва, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, вимагав та одержував хабарі від підпорядкованих йому начальників обласних насіннєвих інспекцій за наступних обставин.
Так, у серпні - вересні 2009 року начальник Сумської обласної державної насіннєвої інспекції головний державний інспектор з насінництва області ОСОБА_4, у зв'язку з досягненням 60-ти річного віку, подав до Української державної насіннєвої інспекції пакет документів, необхідний для прийняття рішення про продовження терміну перебування на державній службі.
Однак, начальник Української державної насіннєвої інспекції - головний державний інспектор України з насінництва ОСОБА_2 вирішив використати своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабара від начальника Сумської обласної державної насіннєвої інспекції ОСОБА_4
З цією метою у вересні-жовтні 2009 року, умисно створюючи умови, за яких особа змушена буде погодитись дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, ОСОБА_2 умисно не розглядав документи щодо продовження ОСОБА_4 терміну перебування на державній службі та не приймав рішення щодо їх подальшого руху.
ОСОБА_4, намагаючись законним шляхом вирішити питання продовження терміну перебування на державній службі, протягом серпня - жовтня 2009 року тричі подавав на розгляд ОСОБА_2 необхідний для цього пакет документів.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_2 у жовтні 2009 року через начальника Миколаївської обласної державної насіннєвої інспекції ОСОБА_5, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, висунув ОСОБА_4 незаконну вимогу щодо передачі йому хабара у розмірі 5 000 доларів США за підписання та внесення до Головного управління державної служби України подання про продовження ОСОБА_4 терміну перебування на державній службі, тобто виконання ОСОБА_2 дій з використанням свого службового становища.
14 жовтня 2009 року ОСОБА_4 о 15 годині 30 хвилин прибув до службового кабінету ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, кабінет 706Б, маючи при собі 2 500 доларів США для передачі останньому в якості першої частини хабара. У вказаному кабінеті ОСОБА_4, вимушений діяти відповідно до висунутих ОСОБА_2 незаконних вимог, дав, а начальник Української державної насіннєвої інспекції - головний державний інспектор України з насінництва ОСОБА_6 одержав 2 500 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину складає 20 015,5 грн.) як першу частину хабара загальним розміром 5 000 доларів США за підписання та внесення до Головного управління державної служби України подання про продовження ОСОБА_4 терміну перебування на державній службі.
Одразу після цього, одержавши за наведених вище обставин першу частину хабара, ОСОБА_2 підписав подання про продовження ОСОБА_4 терміну перебування на державній службі, яке того ж дня було внесено до Головного управління державної служби України.
11 грудня 2009 року, приблизно о 14 годині, вимушений продовжувати діяти відповідно до висунутих ОСОБА_2 незаконних вимог, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що готовий передати решту суми хабара. У свою чергу ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на одержання хабара, наказав ОСОБА_4 прибути до ресторану «Царське село», розташованого на вул. І. Мазепи, 42/1 у м. Києві. В указаному місці, в той же день, приблизно о 16 год. 45 хв., ОСОБА_4 дав, а начальник Української державної насіннєвої інспекції - головний державний інспектор України з насінництва ОСОБА_2 одержав 2 500 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину складає 19 966,25 грн.) як другу частину хабара загальним розміром 5 000 доларів США за підписання та внесення до Головного управління державної служби України подання про продовження ОСОБА_4 терміну перебування на державній службі.
Всього за наведених вище обставин ОСОБА_2 вимагав та одержав хабар від ОСОБА_4 у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину складає 39 981,75 грн.
Одержаними від ОСОБА_4 грошовими коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
Крім того, у листопаді 2009 року у начальника Київської обласної насіннєвої інспекції -головного державного інспектора з насінництва області ОСОБА_7 виникла необхідність у затвердженні у начальника Української державної насіннєвої інспекції - головного державного інспектора України з насінництва ОСОБА_2 документів, які стосуються діяльності Київської обласної насіннєвої інспекції, зокрема: штатних розписів Київської обласної насіннєвої інспекції за жовтень та листопад 2009 року, а також довідки про зміни річного розпису бюджету (кошторису) на 2009 рік, що відноситься до службових повноважень ОСОБА_2
Однак ОСОБА_2, повторно вирішив використати своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабара від ОСОБА_7
З цією метою у листопаді - на початку грудня 2009 року, умисно створюючи умови за яких особа вимушена буде погодитись дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, ОСОБА_2 умисно не розглядав та не затверджував штатні розписи Київської обласної насіннєвої інспекції за жовтень та листопад 2009 року, а також довідку про зміни річного розпису бюджету (кошторису) інспекції на 2009 рік, які йому неодноразово подавали на розгляд посадові особи Укрдержнасінінспекції та Київської обласної державної насіннєвої інспекції.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на повторне вимагання та одержання хабара, на початку грудня 2009 року ОСОБА_2 особисто висунув ОСОБА_7 вимогу, згідно якої за затвердження фінансових документів Київської обласної насіннєвої інспекції останній має дати йому хабар у сумі 13000 гривень.
З метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів як керівника Київської обласної державної насіннєвої інспекції у вигляді неможливості забезпечення виконання функцій, покладених на очолювану ним установу без затвердження фінансових документів, ОСОБА_7 вимушений був погодитись на виконання протиправних вимог ОСОБА_2
7 грудня 2009 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_8 прибув до службового кабінету начальника Української державної насіннєвої інспекції – головного державного інспектора України з насінництва ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Знаходячись у вказаному кабінеті ОСОБА_8 дав, а ОСОБА_2 одержав 13000 гривень як хабар за затвердження штатних розписів Київської обласної насіннєвої інспекції за жовтень та листопад 2009 року, а також довідки про зміни річного розпису бюджету (кошторису) вказаної інспекції на 2009 рік.
Після одержання хабара ОСОБА_2 підписав вищенаведені документи та передав їх ОСОБА_8 Одержаними від ОСОБА_8 грошовими коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вказаний вирок подав апеляцію, в якій, не оспорюючи висновок суду про доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 368 КК України, просить вирок скасувати та постановити новий вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись на те, що суд не вказав про застосування ст. 54 КК України при вирішенні питання про позбавлення засудженого рангу державного службовця. В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор вказує на те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, займаючи посаду, яка має відповідальне становище, а крім того раніше притягався до кримінальної відповідальності, має дисциплінарне стягнення, його щире каяття є сумнівним, оскільки під час судового слідства ОСОБА_2 вказував, що отримані як хабар кошти він взяв не для себе, а для використання по службі. Просить призначити покарання засудженому у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна, на підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 1 рангу державного службовця.
Захисник засудженого ОСОБА_1 в апеляції ставить питання про пом’якшення призначеного засудженому покарання та про його звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік без застосування додаткових покарань, відповідно до вимог ст.75 КК України, посилаючись на позитивні характеристики з місця роботи, наявність малолітньої дитини, стан здоров’я засудженого, активне сприяння розкриттю злочину та чисельні нагороди за вагомий внесок в розвиток держави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію і заперечував проти задоволення апеляції захисника, вважаючи, що вирок суду підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, пояснення захисника та засудженого, які підтримали апеляцію захисника і заперечували проти задоволення апеляції прокурора, просили змінити вирок суду та пом’якшити покарання, призначене судом першої інстанції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цього злочину колегією суддів не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою сторін відповідно до вимог ч.1 ст.299 і ст.301-1 КПК України не досліджувалися.
При апеляційному розгляді справи засуджений також підтвердив, що фактичні обставини справи судом встановлені правильно, тому з урахуванням цього, дав згоду на проведення скороченого судового слідства і такий розгляд справи судом не оскаржував.
Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України кваліфіковані вірно.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, один раз був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, має державні нагороди, наукові ступені – доктора економічних та кандидата сільськогосподарських наук, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні неповнолітню дочку, а також стан його здоров’я, як обставину, що пом’якшує покарання, суд врахував його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання по справі, судом не встановлено.
Таким чином суд в повній мірі врахував всі обставини, на які посилається в апеляції прокурор, інших підстав для призначення більш суворого покарання прокурор в апеляції не навів, і з матеріалів справи таких даних не вбачається, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку в частині призначеного покарання і постановлення нового вироку з призначенням більш суворого покарання немає.
Колегія суддів не вбачає підстав і до застосування ст.69 КК України та пом’якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, як про це просить в своїй апеляції захисник.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, хоч вчинений ОСОБА_9 злочин віднесено до категорії тяжких злочинів, але засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, має багаторічний трудовий стаж з високими показниками в роботі, про що свідчать чисельні подяки та почесні грамоти, в тому числі і від Міністерства Аграрної політики, нагороджений почесною відзнакою Української Академії аграрних наук, неодноразово обирався депутатом місцевих рад, був обраний народним депутатом п’ятого скликання Верховної Ради України, де очолював один з підкомітетів, являється заслуженим працівником сільського господарства України, нагороджений орденом ІНФОРМАЦІЯ_2 4 ступеня, має вчені ступені, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має на утриманні малолітню дитину, хворіє на ряд тяжких хронічних захворювань та потребує невідкладного лікування, що підтверджується відповідними медичними довідками, щиро кається у вчиненому, що підтвердив і суду апеляційної інстанції, активно сприяв розкриттю злочину, колегія суддів дійшла висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, та вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, а на підставі ст.77 КК України не застосовувати щодо нього додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, судом першої інстанції застосовано обґрунтовано.
Суд першої інстанції також у відповідності до ст.54 КК України позбавив засудженого рангу державного службовця, хоч і не послався на вказану статтю закону. Проте само по собі не зазначення статті КК не може бути підставою для скасування вироку.
Враховуючи викладене, оскільки засуджений вчинив посадовий злочин, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення покарання в частині призначеного додаткового покарання та позбавлення рангу, як про це просить захисник.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора Лобаня Д.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 :
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи,
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На підставі ст. 77 КК України виключити із вироку посилання на конфіскацію майна засудженого ОСОБА_2
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді: