АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 11-а-1810 Категорія КК: ч. 2 ст. 309
Головуючий у першій інстанції Москалюк В.М.
Доповідач Корнієнко Т.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Стрижко С.І.,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Ковальської В.В.,
за участю прокурора – Тертичного О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 22.10.2004 року Голосіївським районним судом міста Києва за ч.1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- 15.02.2006 року Солом’янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.309КК України, ст. 71 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі. 12.07.2007 року був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 1 день,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 22.02.2010 року, приблизно о 12 годині, біля парку «Відрадний» в Солом'янському районі м. Києва для власного вживання без мети збуту за 90 грн. купив у невстановленої слідством особи на ім'я Олександр героїн, що був у презервативі, який, зберігаючи при собі, приніс на вул. Землячки.
Помітивши там працівників міліції, ОСОБА_2 розірвав презерватив, однак о 13.30 год. по вул. Землячки, 1 в м. Києві він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього залишок презервативу з залишками героїну та зробили змиви ватними тампонами з його рук.
Маса героїну в речовині, яка містилась на поверхні частини презервативу становила 0, 0006 г, маса героїну в нашаруваннях, які містились на ватних тампонах становила 0, 00064 г
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду змінити і застосувати до нього ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, мотивуючи тим, що він має на утриманні дружину, яка є інвалідом з дитинства і на даний час вагітна.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення злочину не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорюються самим засудженим, тому докази за згодою сторін відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України не досліджувалися.
Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 309 КК України є правильно.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який раніше судимий і має не погашені судимості, не працює, задовільно характеризується. Суд також врахував сімейний стан засудженого, що його дружина являється інвалідом другої групи, знаходиться в стані вагітності, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставини, яка пом'якшує покарання - його щире каяття, тобто врахував всі обставини справи, в тому числі ті, на які засуджений посилається в апеляції
З урахуванням даних про особу засудженого ОСОБА_2, який маючи не зняту та непогашену судимість, вчинив новий злочин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке відповідає вимогам статті 65 КК України та є законним.
З огляду на викладене, призначене засудженому покарання не може бути визнано надто суворим, а відтак підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає, а тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності Святошинським районним судом міста Києва 25 червня 2002 року за ч.1 ст.309 КК України та йому було призначене покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на один рік відповідно до ст.ст. 75 та 76 КК України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
До місць позбавлення волі засуджений за цим вироком не направлявся, рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 не було скасоване.
Відтак, у відповідності до вимог ст. 89 КК України судимість ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України вироком Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2002 року є погашеною, тому посилання на неї в установчій частині вироку Солом’янського районного суду міста Києва від 9 липня 2010 року підлягає виключенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року залишити без задоволення.
В порядку ст.365 КПК вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 9 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити .
Виключити з установчої частини вироку посилання суду на те, що ОСОБА_2 раніше судимий 25 червня 2002 року Святошинським районним судом міста Києва за ч.1 ст. 309 КК України.
В решті цей вирок залишити без змін.
СУДДІ:
Стрижко С.І. Корнієнко Т.Ю. Ковальська В.В.