Справа № 2-1895/10

 Р І Ш Е Н Н Я                

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 року                         Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді             Махлай Л.Д.

при секретарях                                 Москаленко І.В., Бойко Ю.Ю., Поліщук А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „БТА Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „БТА Банк”, ОСОБА_2, 3-я особа: Національний банк України про визнання  дій такими, що порушують права споживача, внесення змін до кредитного договору, відшкодування  моральної шкоди,

                                                             в с т а н о в и в :

    у січні 2010 року ПАТ «БТА Банк» звернувся  до  суду  з  позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договором.

В обґрунтування позову зазначав, що 19.10.2006 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/01, на підставі якого останній було надано кредитні кошти в розмірі 74 000 доларів США.

В цей же день з метою забезпечення виконання зобов‘язань за кредитним договором між банком  та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 014/01.

Станом на 09.11.2009 року  загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 546 621 грн. 93 коп., з яких 542 478 грн. 04 коп. строкової заборгованості за кредитом та 4 143 грн. 89 коп. строкової заборгованості за сплатою процентів. З приводу необхідності сплатити заборгованість відповідачам направлялись листи, які останніми були проігноровані.

У зв‘язку з викладеним просив стягнути з відповідачів солідарно 546 621 грн. 93 коп. боргу та  судові витрати по справі.

Надалі позивач змінив підставу позову та розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів 529 372, 58 грн., з яких 527 906, 15 грн. строкова заборгованість за кредитом та 1 466 грн. 43 коп. строкова заборгованість за сплатою процентів.

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ВАТ «БТА Банк» із зустрічною позовною заявою про порушення прав споживача та просила визнати дії  ВАТ „БТА Банк” пов`язані з вимогою розірвати в односторонньому порядку кредитний договір такими, що порушують права споживача та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 19.10.2006 року крім зазначених договорів між нею та банком також укладено договір іпотеки № 4132. Умови  договору нею були виконані, платежі за кредитним договором та проценти сплачувались вчасно, що підтверджується відповідною довідкою від 09.02.2010 року. Однак,  банк на її ім‘я направив лист від 16.11.2009 року з вимогою сплатити повну суму заборгованості за кредитним договором. Такі дії банку вважає нечесною підприємницькою практикою, яка проявляється у вчиненні дій, що вводять споживача в оману та порушують вимоги Закону України „Про захист прав споживачів”.

Такі дії банку завдали їй моральної шкоди через постійні переживання з приводу ситуації, що склалася, та душевні страждання. Моральну шкоду оцінює у 100 000 грн.

Позовні вимоги по зустрічній заяві надалі було збільшено та позивач просила також змінити умови кредитного договору перерахувавши тіло кредиту по курсу 505 грн. за 100 доларів США, який існував на час укладення договору, перерахувати її заборгованість, відшкодувати 36 012 грн. 52 коп., які нею було зайво сплачено. Свої вимоги мотивує тим, що в порушення чинного законодавства договір було укладено у доларах США, а не в національній валюті.  На час укладення договору курс долара США по відношенню до гривні складав 505 грн. за 100 доларів США. Надалі курс долара США значно зріс та вона сплачувала щомісячні платежі по збільшеному курсу, у зв`язку з чим переплата суми по договору склала 36 012, 52 грн. Надалі зустрічні вимоги знову було збільшено та позивач просила змінити умови кредитного договору, виклавши п. 5.7 у наступній редакції: « У випадку зміни офіційного курсу долара США до національної валюти більш ніж на 10 % від курсу існуючого на момент укладання договору, позичальник має право гасити кредит у національній валюті по курсу НБУ який діяв на момент укладання договору, а саме 5, 05 грн. за 1 долар США».

У судовому засіданні представники позивача підтримали основний позов з підстав, викладених в позовній заяві, доповненнях до неї та просили його задовольнити. Зустрічний позов не визнали.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 у судовому засіданні зустрічний позов  підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях до неї та просила позов задовольнити. В задоволенні основного позову просила відмовити посилаючись на те, умови  кредитного договору позичальником  виконуються належним чином, платежі за кредитним договором та проценти сплачувались вчасно, що підтверджується відповідною довідкою від 09.02.2010 року. Договір страхування предмету іпотеки було укладено.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 позов не визнала зазначивши, що умови кредитного договору позичальником виконуються належним чином та заборгованість по платежам відсутня. Зустрічний позов просила задовольнити з тих підстав, які викладені у зустрічній позовній заяві.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали  справи,  суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.  526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов‘язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов‘язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що між ВАТ «БТА Банк», який надалі перейменовано у ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № 014/01 від 19.10.2006 року, відповідно до умов якого банком надано позичальнику грошові кошти в сумі 74 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 12,5 % річних. Строк повернення встановлений сторонами до 19.10.2021 року. Погашення кредиту та відсотків за користування кредитом мало відбуватися відповідно до графіку щомісячних ануїтетних платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

В цей же день між ВАТ «БТА Банк»,  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  укладено договір поруки № 014/01, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов‘язалась перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов‘язань за зазначеним кредитним договором. Відповідно до п. 1.3 даного договору поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.

Також цього дня між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки,  згідно якого останньою передано в іпотеку  нежилі приміщення (в літ. В): з приміщення № 1 по приміщення № 12 (групи приміщень № 20а) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 129.

Відповідно до п. 4.2.3 договору іпотеки  іпотекодавець зобов`язаний застрахувати за свій рахунок предмет іпотеки на користь іпотекодержателя згідно умов основного договору на весь строк його дії.

Строк дії договору страхування предмету іпотеки, укладеного між НАСК «Оранта» і ОСОБА_1 закінчився 22.07.2009 року (а.с. 125-135). Догорів страхування предмету іпотеки з ЗАТ «Європейський страховий альянс» ОСОБА_1 уклала 18.05.2010 року, тобто вже під час розгляду даної справи (а.с. 168- 181). За період з 22.07.2009 року по 20.05.2010 року предмет іпотеки не був застрахований. Тим самим, ОСОБА_1 порушила умови п. 4.2.3 договору іпотеки. Доводи представника відповідача про те, що предмет іпотеки був застрахований весь період дії кредитного договору доводами не підтверджені.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір і вимагати від позичальника дострокового повернення загальної заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом і виконання всіх інших грошових зобов`язань позичальника по цьому договору у разі: невиконання чи неналежного виконання договору іпотеки позичальником/іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника; порушення умов, невиконання чи неналежне виконання позичальником будь-яких своїх зобов`язань, передбачених цим договором, договором страхування та договором іпотеки; порушення позичальником терміну здійснення ануїтентного платежу; наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит та/або нараховані за користування кредитом проценти, своєчасно не будуть повернуті (наприклад, у разі притягнення позичальника до відповідальності; наявності відомостей, що свідчать про заборгованість позичальника за кредитними договорами з іншими кредитодавцями, тощо).

Оскільки позичальником порушено умови договору іпотеки вимоги про дострокове повернення всієї заборгованості за кредитом  законні та обґрунтовані.

Крім того, з розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку вбачається, що позичальник також допустила порушення графіку погашення заборгованості та даний факт визнаний представником відповідача ОСОБА_1 Представник відповідача посилається на те, що оскільки за прострочення погашення кредиту та процентів за користування кредитом відповідач сплатила пеню, тим самим понесла відповідальність за порушення умов договору, достроково стягувати всю суму заборгованості банк не має права.

Проте, згідно з ч. 1 ст. 552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Нарахування пені за прострочення сплати платежів відповідно до графіку погашення кредиту є однією із форм забезпечення виконання зобов`язань відповідно до п. 4.1 кредитного договору.  Право банку вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, як і право позичальника достроково погасити кредит є окремими умовами договору, а не способами забезпечення виконання зобов`язань. А тому вимога про дострокове повернення кредиту, навіть при відсутності заборгованості за кредитними договором, законна та обґрунтована, оскільки позичальником порушено умови договору іпотеки та строки сплати щомісячних платежів.

Відповідно до розрахунку залишок кредиту складає 527 906, 15 грн. та строкова заборгованість за сплатою процентів – 1 466 грн. 43 коп., що разом складає 529 372, 58 грн.

Суд визнає саме таку суму, як залишок заборгованості по кредиту, оскільки представник відповідача на підтвердження доводів про те, що у період слухання справи відповідач сплачувала щомісячні платежі, а тому сума залишку вже зменшилася, ніяких доказів не надала. Представник відповідача зазначила, що у розрахунку заборгованості позивачем допущено помилки, проте які саме помилки та у якому періоді не вказала та  не надала будь-яких доказів неправильності проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Представник відповідача заявляла клопотання про проведення економічної експертизи, проте питання, які вона ставила на розгляд експертів стосувалися правильності оформлення фінансових документів при укладенні та виконанні договору, встановленні збитків банку, матеріальної шкоди, що не було предметом судового розгляду, а також просила перевірити правильність проведених розрахунків не зазначивши у чому полягають її сумніви у правильності розрахунку, зробленого банком та не навівши того розрахунку, який на її думку є правильним, а тому у задоволенні цього клопотання судом було відмовлено.

Щодо вимог позивача про дострокове повернення кредиту з тих підстав, що позичальник має заборгованість по іншому кредитному договору, то суд вважає що з цих підстав  вимоги про повернення кредиту передчасні, оскільки позов про стягнення боргу за іншим кредитним договором  знаходиться на розгляді у суді та рішення по спору не прийнято.

Оскільки суд прийшов до висновку про законність вимог про дострокове стягнення всієї суми кредиту у зв`язку з порушенням позичальником строку сплати  щомісячних платежів та порушення умов договору іпотеки, вимоги по зустрічній позовній заяві про визнання дій ПАТ «БТА Банк» щодо розірвання в односторонньому порядку кредитного договору такими, що порушують права споживача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 цього ж Кодексу якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до банківської ліцензії від 08.11.2006 року, дозволу № 191-1 від 08.11.2006 року та додатку до цього дозволу ВАТ «ОТП Банк» мав право на проведення операцій у іноземній валюті. А тому доводи представника позивача  про те, що відповідач не мав права на укладення договору у доларах США суд вважає необґрунтованим.

Крім того, позивач зазначає, що суму кредиту необхідно визначити у національній валюті на день видачі кредиту з тією метою, щоб щомісячні платежі не залежали від коливання курсу гривні. Проте, навіть, якщо б при укладенні договору було зазначено суму у гривнях та одночасно визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті позичальник відповідно до ст. 533 ЦК України зобов`язаний був би сплачувати щомісячні платежі у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на день отримання кредиту.

Суд не вважає умови договору в цій частині несправедливими, оскільки при зміні курсу долара США до гривні у бік зменшення ризик несе банк, який також не може вимагати від позичальника сплати щомісячних платежів у гривні по курсу, який був на час укладення договору.

Договором передбачено можливість дострокового погашення кредиту позичальником, а тому у разі зміни курсу долара США до гривні, та, якщо у зв`язку з такими змінами відповідач вважала для себе невигідними умови договору, вона мала право погасити достроково кредит та в такому випадку проценти за користування кредитом на майбутнє не нараховуються. Проте, таким правом позивач не скористалася.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 651 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Крім того, для зміни умов договору необхідно існування одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом не встановлено виняткових обставин для зміни договору, оскільки  про те, що ризик від збільшення курсу долара США несе позичальник випливає із суті договору, у якому сторони передбачили зміну процентної ставки у разі зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу. З такою умовою ОСОБА_1 погодилася. А тому сторони передбачили таку  зміну обставин та досягли домовленості на майбутнє у разі такої зміни. При укладенні кредитного договору саме позичальник обирав валюту кредитування та не міг не знати  про можливість коливання курсу валют. У разі збільшення такого курсу, та якщо позичальник вважав для себе таку зміну суттєвою, він мав право розірвати кредитний договір, повернути суму кредиту та в подальшому не сплачувати проценти за користування кредитом. Таке розірвання договору не суперечить суспільним інтересам і не тягне для сторін будь-якої шкоди.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 у шахрайський спосіб заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1, що ОСОБА_1 втратила можливість використовувати об`єкт нерухомості для отримання прибутку, а також доводи про фінансову кризу суд не приймає до уваги, оскільки відповідач мала можливість розірвати кредитний договір у будь-який час настання таких обставин, з тим щоб не виплачувати проценти за користування кредитними коштами по курсу валюти, який вона вважала для себе невигідним.

Заволодіння ж коштами позичальника іншою особою, втрата можливості отримання прибутку, на який вона розраховувала відносяться до обачності самого позичальника.

А тому вимоги про зміну п. 5.7 кредитного договору, з тим, щоб позичальник погашав кредит по курсу валюти на час укладення договору безпідставні.

Оскільки судом не встановлено порушень відносно відповідачки з боку ПАТ «БТА Банк» та кредитним договором не передбачено умов відшкодування моральної шкоди, вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню також не підлягають

Підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача визначені у ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Таких підстав у спорі між сторонами судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 88  ЦПК  України на користь позивача з відповідачів  підлягають стягненню судові витрати.

На підставі   викладеного та  керуючись  ст. ст. 526, 549, 554, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БТА Банк» ( код ЄДРПОУ 14359845, р/р 37390018000000 у ПАТ «БТА Банк», МФО 321723) 529 372 грн. 58 коп. заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 66 791, 06 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БТА Банк» по 910 грн. судових витрат з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ „БТА Банк”, ОСОБА_2, 3-я особа: Національний банк України про визнання  дій такими, що порушують права споживача, внесення змін до кредитного договору, відшкодування  моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя     підпис

Рішення не набрало законної сили.

Копія вірно

Суддя