Справа № 6-60/2010р.
УХВАЛА
Іменем України
12 жовтня 2010 року м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., при секретарі Собєщанській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції про зміну способу виконання судового рішення,
Встановив:
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03 листопада 2009 року задоволено позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд ухвалив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитом на загальну суму 105 393,72 грн. та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили.
Позивач звернувся до суду з заявою про часткову зміну способу виконання вказаного судового рішення, шляхом звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_4, а саме квартиру АДРЕСА_1 яка є предметом іпотеки Банку у межах вартості цього майна, визначеної у процесі виконавчого провадження. Свою заяву мотивує тим, що під час виконання зазначеного рішення суду, державним виконавцем було встановлено, що у боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, крім предмету іпотеки, іншого майна на яке можливо звернути стягнення немає. Однак, у зв’язку з відсутністю у виконавчому документі посилання про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, державний виконавець не може звернути стягнення на це майно, оскільки ця процедура передбачена ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», а саме звернення стягнення допускається на підставі рішення суду. На зазначених підставах просить заяву задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника Дворяков І.С. заяву підтримав повністю.
Боржники та державний виконавець до суду не прибули, про час і місце розгляду заяви повідомлені належними чином.
Заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутності присудженого майна в натурі, стихійного лиха тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
З наведеного слідує, що зміну способу виконання судового рішення можлива у виняткових випадках встановлених ЦПК України та за наявності обставин що утруднюють виконання рішення і викладені у ст. 373 ЦПК України, зі змісту якої слідує що це мають бути виключні обставини.
З матеріалів цивільної справи № 2-2382/2009 року слідує, що суд розглянув всі позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач не просив звернути стягнення на предмет іпотеки, як наслідок не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.
Заявником представлено копію договору іпотеки від 26 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_4, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, АР Крим.
У матеріалах заяви наявні документи, які підтверджують відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеного вище рішення суду.
Згідно ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 8 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку».
З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ "Про іпотеку". Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
За загальним правилом новий акт законодавства застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, які відомості зазначаються у рішенні суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах ст.ст. 36, 38 ЗУ «Про іпотеку».
Доводи заявника про те, що звернення стягнення на заставне майно може проводитись шляхом постановлення відповідного процесуального документа в порядку зміни способу та порядку виконання судового рішення про стягнення заборгованості за основним зобов’язанням, не можуть бути прийняті до уваги.
В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.
Окрім цього, стаття 208 ЦПК України визначає види судових рішень, до яких відносяться рішення суду та ухвали суду.
За змістом ст. 373, п. 20 ч. 1 ст. 293 ЦПК України питання зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, вирішується ухвалою суду.
Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки слід вважати рішення суду відповідного змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в позовному провадженні.
На підставі викладеного, заява про зміну способу виконання судового рішення, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути задоволена, оскільки не обґрунтована та не заснована на законних підставах.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 575, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 38, 39 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 210, 293, 373 ЦПК України.
Ухвалив:
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції про зміну способу виконання судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом п’яти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Смолій А.М.