Справа № 2а-81/2010

П о с т а н о в а

                                                      Іменем України

05 жовтня 2010 року                   Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого        судді                   Соколовської Т.О.

при секретарі                                            Пруц І.Л.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області, інспектора ВДАІ Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області Новіцького Андрія Йосиповича про оскарження акту індивідуальної дії - постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

    22.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою, в якій вказав, що 12 липня 2010 року він отримав у ВДАІ Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області протокол про адміністративне правопорушення від 25.05.2010 року та постанову серії АВ №127904 у справі про адміністративне правопорушення від 12.07.2010 року, винесену інспектором ВДАІ Шаргородського району Новіцьким А.Й., згідно якої його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 гривень за ч.1 ст.121 КУпАП.

           25 травня 2010 року, він керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Жмеринка, та був зупинений працівником ВДАІ Жмеринського району Теслюком О.М., який склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП за керування автомобілем з несправною гальмівною системою.

           З рішенням працівника ДАІ не згоден, вважає дану постанову необґрунтованою, винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень, оскільки вона складена без його відома та з порушенням норм КУпАП.

             Ч.1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмівної системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових пристроїв (темної пори доби) чи інші технічні несправності., з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду. Його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.1 (д) ПДР, яким забороняється експлуатація транспортних засобів згідно за наявності технічних несправностей: а саме, за те, що  стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан, чого в дійсності не було.

              Крім того, у відповідності до ч.1 ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» перевірка технічного стану транспортних засобів проводиться виключно акредитованими в установленому порядку суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

              При винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12.07.2010 року, інспектор ВДАІ Шаргородського району Новіцький А.Ф. не з’ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності,  а також не врахував ту обставину, що інспектор ДПС ВДАІ Жмеринського району Теслюк О.М. жодним чином не являється акредитованим в установленому порядку суб’єктом господарювання, який має відповідну ліцензію на проведення технічного стану автотранспортних засобів та не міг встановити правопорушення, що зазначене у постанові.

             Просив скасувати  постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності і справу закрити.

     Позивач ОСОБА_1 в судому засіданні підтримав вимоги, посилаючись на ті ж  обставини, що і в позовній заяві.

            Представник відповідача – управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області на виклик суду вдруге не з’явився, хоча про дату, місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення йому судових повісток, про причини неприбуття не повідомив, заяв про відкладання справи  або  про розгляд справи в його відсутності до суду не надходило. За таких обставин, згідно з вимогами ст.128 ч.4 КАС України, суд вважає за необхідне вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів.

            Інспектор ВДАІ Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області Новіцький А.Й. на виклик суду не з’явився, хоча про дату, місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення йому судової повістки, про причини неприбуття не повідомив, заяв про відкладання справи  або  про розгляд справи в його відсутності до суду не надходило. За таких обставин, згідно з вимогами ст.128 ч.4 КАС України, суд вважає за необхідне вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів.

Встановленому судом факту відповідають адміністративно-правові відносини, що регулюються  ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 102, 159, 160, 161, 162 КАС України,  ст.ст.280, 287, 289, 293  КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 102, 159, 160, 161, 162 КАС України,   завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

             Відповідно до вимог ст.ст. 280, 287, 293  КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інше. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

             Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Частиною 2 ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

              Відповідачі в судове засідання не з’явилися, заперечень проти адміністративного позову та доказів,  які достовірно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КУАП не надали. Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 відразу, при складанні протоколу, заперечував свою вину, проте відповідач Новіцький А.Й. при винесенні постанови не прийняв, передбачених законом заходів по встановленню істини по справі та не представив суду доказів, що підтверджують винуватість позивача, хоча законом обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

               Таким чином, право ОСОБА_1 на використання своїх конституційних прав у сфері публічно - правових відносин з боку відповідачів порушено і підлягає судовому захисту.

      Керуючись ст.ст. 9, 17, 19, 71, 160-162 КАСУ, на підставі ст.ст.280, 293  КУпАП,  суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Скасувати  постанову серії АВ №127904 по справі про адміністративне правопорушення від 12.07.2010 року, винесену інспектором ВДАІ Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області Новіцьким А.Й. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 121 ч.1 КУпАП  і накладення стягнення у виді штрафу  у розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: