Справа 2-1074/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 вересня 2010 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді: Савченка О.А.
при секретарі: Солонар В.І.
з участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання одного з батьків, -
В С Т А Н О В И В:
До суду з позовною заяво звернулася ОСОБА_1 в якій просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 300 грн. з кожної, позивні вимоги мотивує тим, що їй вже виповнився 51 рік, має ІІІ групу інвалідності, часто хворіє та потребує постійного лікування та догляду, отримує пенсію в розмірі 700 грн., якої їй вистачає лише на ліки, оплату комунальних послуг та їжу, в добровільному порядку дочки їй допомоги не надають.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю з наведених вище підстав.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила, клопотань про розгляд справи тільки за її участю до суду не надходило. За таких обставин, суд, прийшов до висновку, що справу можливо розглянути без участі відповідача, за наявних у справі доказів
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, при цьому пояснила, що вона дійсно є донькою позивачки, але з самого дитинства її виховувала бабуся ОСОБА_4, а матір її життям не цікавилася, вихованням не займалася, так як постійно зловживала спиртними напоями. Фінансову допомогу на її утримання надавав лише батько ОСОБА_5, який і зараз їй допомагає. З дитинства вона проживала з бабусею в її будинку, який вона отримала в спадок за заповітом після смерті бабусі. Окрім, цього зазначила що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і коштів які вона отримує їй ледве вистачає на проживання.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивачка в даний час проживає в неї, так як зі свого будинку вона пішла через непорозуміння з дочкою ОСОБА_3 та її співмешканцем, який її нібито побив.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з дитинства товаришує з відповідачкою ОСОБА_2, її весь час виховувала бабуся, в якої вона й проживала. ЇЇ мати не належним чином ставилася до своїх батьківських обов’язків.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України , повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які являються непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Як встановлено в судовому засіданні, 04.02.1978 року був укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в період шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір’ю якої записана ОСОБА_11.
05.05.1981 року був укладений шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, в період шлюбу народилася донька ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір’ю якої записана ОСОБА_1. Після укладення шлюбу з ОСОБА_13 25.12.2003 року відповідачка змінила прізвище на ОСОБА_13.
Дослідивши довідку № 511 від 19.08.2010 року видану виконкомом Волосківської сільської ради Менського району суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_3, має такий склад сім’ї: син ОСОБА_14, 1995 року народження, син ОСОБА_15, 2003 року народження, донька Катерина 2005 року народження, син ОСОБА_16, 2007 року народження, син ОСОБА_17, 2009 року народження, які проживають спільно з нею в с. Волосківці, Менського району.
Згідно довідки № 2057/02-14 виданої Менською міською радою спільно з відповідачкою ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 проживає донька ОСОБА_18, 2008 року народження.
Згідно довідки № 633 від 13 вересня 2010 року управління праці та соціального захисту населення Менської РДА ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Менськом РУСЗН і отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 202 СК України встановлені підстави виникнення аліментного зобов’язання між повнолітніми дочкою, сином та їх непрацездатними батьками, які потребують матеріальної допомоги. Зазначене аліментне зобов’язання - це правовідношення, підставою виникнення якого є сукупність таких юридичних фактів:
1. родинний зв’язок батьків і дітей,
2. непрацездатність батьків,
3. потреба батьків у матеріальній допомозі (одержанні аліментів).
За відсутністю хоча б одного з наведених фактів аліментне зобов’язання не виникає.
Потреба у матеріальній допомозі означає брак коштів, необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності особи.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у судовому засіданні посилався на те, що вона періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні, потребує додаткової матеріальної допомоги, так як пенсії в розмірі 700 грн. їй на проживання не вистачає, але доказів з цього приводу суду не надала.
Суд, враховуючи те, що відповідачки мають на своєму утриманні малолітніх дітей, ніде не працюють, єдиним їх доходом є допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а також те, що позивачкою не доведено потребу в матеріальній допомозі. суд вважає позовні вимоги позивачки такими, що задоволенню не підлягають
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 218, п. 2 ст. 367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (зі змінами та доповненнями), ст.. 202 – 204 Сімейного кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання одного з батьків – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.А. Савченко