Копія:

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц- 5275 -  2010 р.                    Головуючий  у  суді  першої

                                                                       інстанції:   Кузіна Ж.В.

                                                                       Д оповідач:   Чернов С.І.

    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                             ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

2010 року   липня   місяця  15   дня   Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого :    судді     Макарчука  М.А.            

Суддів:       Чернова  С.І.,  Прядкіної  О.В.

при секретарі -    Лимар  О.М.            

з участю  прокурора  -  

позивача –    

представника  позивача  -    ОСОБА_3

відповідача   -  

представника  відповідача  -    ОСОБА_4

представника  третьої  особи  -    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за  апеляційною  скаргою  представника  позивача  ОСОБА_5  -  ОСОБА_3   на  апеляційне  оскарження   рішення   Київського  районного  суду  м. Полтави   Полтавської  області  від   22  лютого  2010  року   по  справі    за  позовом  ОСОБА_5  та  її  представника  ОСОБА_3  до  ОСОБА_6  та  третьої  особи  -  ОСОБА_7  про  визнання  окремої  частини  правочину  недійсною  та  зустрічним  позовом  ОСОБА_6  до  ОСОБА_5  про  усунення  порушення  прав  споживача,-

                                                      2

                                      В С Т А Н О В И Л А   :

        В  квітні  2009  року  ОСОБА_5  та  її  представник  ОСОБА_3  звернулися  до  суду  з  позовом   до  ОСОБА_6  та  третьої  особи  -  ОСОБА_7  про  визнання  окремої  частини  правочину  недійсною,  обґрунтовуючи  вимоги  тим,  що  представник  ОСОБА_7  при  підписанні  договору-специфікації  №1114  від  11 листопада  2008  року  перевищила  свої  повноваження  і  доповнила  договір  пунктом  такого  змісту: „В  разі  невиконання  замовлення  в  термін  до  29.12.2008 року  Виконавець  зобов’язується  повернути  1%  за  кожен  день  прострочення  виконання  замовлення  від  загальної  суми  замовлення”.  Просить  визнати  в цій частині  договір-специфікацію  недійсним  і  стягнути  з  ОСОБА_6  

на  її  користь  судові  витрати( а. с. 3-4).

        В  травні  2009  року  ОСОБА_5  доповнила  позовні  вимоги  і  просить  стягнути  з  ОСОБА_6  на  її  користь  20 000 грн.  заборгованості  за  договором  та  судові  витрати( а. с. 18-20).

        В  червні  2009  року  ОСОБА_6  звернувся  до  суду  із  зустрічним  позовом  до  ОСОБА_5  про  усунення  порушення  прав  споживача,  обґрунтовуючи  вимоги  тим,  що  позивачка  виконала  замовлення  з  простроченням  строку  і  просить  зменшити  ціну  меблів  виготовлених  ОСОБА_5  за  договором  специфікацією  № 1114  від   11 листопада 2008 року  на  13 500 грн.  та  визначити  її  ціну  в  розмірі  51 500 грн.  та  стягнути  з  позивачки  ОСОБА_5  на  його  користь  46 800  грн.  штрафу  за  прострочення  виконання  замовлення( а. с. 42-44).  

        Рішенням  Київського  районного  суду  м. Полтави  Полтавської  області  від  22  лютого  2010 року  позовні  вимоги  ОСОБА_5  задоволені  частково. Стягнуто  з  ОСОБА_6  на  користь  ОСОБА_5  кошти  в  розмірі  20 000 грн.  та  200 грн.  судового  збору,  а  всього  -  20 200 грн.

        Стягнуто  з  ОСОБА_6  на  користь  ТУ  ДСА  України  в  Полтавській  області  витрати  на  ІТЗ  розгляду  справи  в  розмірі  120  грн.

        Стягнуто  з  ОСОБА_5  на  користь  ОСОБА_6  штраф  за  прострочення  виконання  зобов’язання  в  розмірі  46 800 грн.,  250 грн.  судових  витрат,  а  всього – 47 050 грн.

                                                     3

        Стягнуто  з  ОСОБА_5  на  користь  держави  судовий  збір  в  розмірі  468 грн.

        В  решті  первісного  і  зустрічного  позову  -  відмовлено.

        В  апеляційній   скарзі   представник  позивача  ОСОБА_5  -  ОСОБА_3     просить  рішення    в  частині  стягнення  46 800 грн.  штрафу  на  користь  ОСОБА_5  та  468 грн.  судового  збору  на  користь  держави  скасувати з  підстав  порушення  судом  першої  інстанції  норм  матеріального  і  процесуального  права  та  ухвалити  в  цій  частині  нове  рішення  про  відмову  у  задоволенні  позову  ОСОБА_6.

        Заслухавши  доповідь  судді-доповідача,  пояснення  осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  перевіривши  матеріали  справи,  доводи  апеляційних  скарг,  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  приходить  до  висновку,  що  скаргу  слід  задовольнити.

        Згідно   п.3 ч.1 ст. 307  ЦПК  України   за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги  на  рішення  суду  першої  інстанції  апеляційний  суд  має  право  змінити  рішення.      

        Відповідно  до   п. п. 3, 4  ч.1 ст. 309  ЦПК  України   підставами  для  скасування  рішення   суду  першої  інстанції  і  ухвалення  нового   рішення   або  зміни   рішення  є  порушення  або  неправильне  застосування  норм  матеріального  або  процесуального  права.

        Постановляючи  рішення  про  задоволення  первісного  позову  та,  присуджуючи  до  стягнення  з  ОСОБА_6  на  користь  ОСОБА_5  20 000 грн.  залишок  вартості  виготовлених  кухонних  меблів,  суд  першої  інстанції  виходив  з  того,  що  відповідач  ОСОБА_6  погодився  і  прийняв  товар.

        Такий  висновок  суду  є  правильним  і  узгоджується  з  матеріалами  справи.

        Є  правильним  рішення  суду  і  в  частині  відмови  в  задоволенні зустрічного  позову  до  ОСОБА_7  про  визнання  недійсним    пункту  договору,  щодо  встановлення  відповідальності  за  прострочення   виконання  замовлення,  оскільки  ОСОБА_7  діяла  в  межах  наданих  їй  повноважень  і  укладений  нею  договір-специфікація  №1114  від  11 листопада 2008 року  ніким  не  спростований,  а  прийнятий  до  виконання.

                                                      4

        Разом  з  тим,  колегія  суддів  не  може  погодитися  з  рішенням  суду    в  частині  стягнення  з  ОСОБА_5  на  користь  ОСОБА_6  46 800 грн.  штрафу  за  прострочення  виконання  зобов’язання    та   250 грн.  судових   витрат,   а   також  в  частині  стягнення  

                                                       4

судових  витрат  з  ОСОБА_6  120 грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  на  користь  ТУ ДСА України  в  Полтавській  області  і  з  ОСОБА_5  на  користь  держави  судового  збору  в  сумі  468 грн.

        Посилаючись  на  вимоги  ст. ст. 526, 546, 549 ЦК  України  та  на   ч. 5 ст. 10 Закону  України  „Про  захист  прав  споживачів”,   суд  першої  інстанції  прийшов  до  висновку,  що  позивачка  ОСОБА_5  виконала  замовлення  лише  11 березня 2009 року,  чим  порушила  термін  його  виконання  і  термін  прострочення  складає  72 дні,  а  тому  сума  штрафу,  яка  підлягає  стягненню   становить  46 800 грн.

        Із  змісту   ч. 1 ч. 853  ЦК  України   випливає,  що   замовник  зобов’язаний  прийняти  роботу,  виконану  підрядником  відповідно  до  договору  підряду,  оглянути  її  і  в  разі  виявлення  допущених  у  роботі  відступів  від  умов  договору  або  інших  недоліків  негайно  заявити  про  них  підрядникові.

        Якщо  замовник  не  зробив  такої  заяви,  він  втрачає  право  у  подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або  недоліки  у  виконаній  роботі.

        Із  матеріалів  справи  вбачається,  що  кухня  виготовлена  позивачем - підрядником  і  прийнята  ОСОБА_6  29 грудня 2008 року за  його  адресою:  АДРЕСА_1.

       Після  доставки  позивачем  виготовлених  меблів  для  кухні  відповідач  не  заявляв  жодної  вимоги  з  приводу  комплектності  доставлених  меблів  чи  будь-яких  її  недоліків.   19 лютого  2008 року  відповідач  вперше  направив  вимогу  з  приводу  усунення  незначних  недоліків  меблів  для  кухні,  які  усунуті  20 лютого 2009 року  підрядником.

        Виконання  замовлення  та  усунення  недоліків  згідно  Договору-специфікації  № 1114  від  11 листопада  2008  року  посвідчено  актом  від  11 березня 2009 року( а. с. 29).

        Отже,  своєчасне  виготовлення  позивачем  ОСОБА_5  замовлення  виключає  її  відповідальність  за  штрафними  санкціями.

                                                      5

        Крім  того,  відповідач  ОСОБА_6  пред’явив  позов  про  зменшення  ціни  меблів  виготовлених  суб’єктом  підприємницької  діяльності(СПД)  фізичною  особою(ФО)  ОСОБА_5  на  13 500 грн.  із  визначенням  остаточної  вартості  кухні  в  розмірі  51 500 грн.  та  стягнення  з  ОСОБА_5  штрафу  за  прострочення  виконання  замовлення  в  сумі  46 800 грн.,  проте  жодної  норми  матеріального  права,  

якими  він  обґрунтовує  заявлені  ним  вимоги,  в  позовній  заяві  не  зазначені(а. с. 42-44).

        Таким  чином,  в  судовому  засіданні  з  достовірністю  встановлено,  що  позовні  вимоги   ОСОБА_5    ґрунтуються  на  законі  і   підлягають  задоволенню.

        За  таких  обставин  апеляційну  скаргу представника  позивача  ОСОБА_5  -  ОСОБА_3       слід  задовольнити  частково,  рішення  суду  першої  інстанції   в  частині    задоволення  зустрічного  позову  ОСОБА_6    скасувати   та  ухвалити  в  цій  частині  нове  рішення  про  відмову  в  задоволенні  позову.

        Керуючись   ст. ст. 307, 309, 316,  317, 319  ЦПК України   колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах,-

                                В  И  Р  І  Ш   И  Л  А  :

        Апеляційну  скаргу  представника  позивача  ОСОБА_5  -  ОСОБА_3     -  задовольнити   частково.

        Рішення  Київського  районного  суду  м. Полтави   Полтавської  області  від   22  лютого  2010  року     - в  частині  стягнення  з  ОСОБА_8  на  користь  ОСОБА_6  штрафу  за  прострочення  виконання  зобов’язання  у  розмірі  46 800 грн.,  250 грн. судових  витрат;  в  частині  стягнення  з  ОСОБА_8  на  користь  держави  468 грн.  судового  збору  та  в  частині  стягнення  з  ОСОБА_6  на  користь  ТУ ДСА  України  120 грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи     -  скасувати   та  ухвалити  нове  рішення.

        У  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_6   до  ОСОБА_5  про  захист  прав  споживача  -   відмовити  за  безпідставністю.

                                                      6

        Стягнути  з  ОСОБА_6  на  користь  держави  120 грн. 00 коп.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи.  

        В  решті  рішення   Київського  районного  суду    Полтавської  області  від   22  лютого    2010   року  залишити  без  зміни.  

         Рішення  апеляційного  суду  набирає  законної  сили  з  моменту  його  проголошення  і  може  бути    оскаржене  безпосередньо  до  Верховного  Суду   України  протягом  двох  місяців  з  дня  набрання  ним  законної  сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ – суддя –     підпис

СУДДІ  -     підписи

Згідно:

Суддя  Апеляційного  суду

Полтавської  області:                                                                             С.І.Чернов