Справа № 2-567

2010 р.

                                                   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04.10.2010 року    Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

                                головуючого         -  голови суду, судді   Г.В.Бойка,

                                при секретарі        -     Оданець С.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в смт. Зачепилівка цивільну справу №2-567/2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 , звернувся  до суду з позовом до ОСОБА_1, про поділ майна в якому зазначив, що  він знаходився з відповідачем по справі  в зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 1993 року., до  27 травня 2010 року  в даний  час вони проживають окремо. Від даного шлюбу мають сина- ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1.

                 За час спільного проживання вони  придбали   житловий будинок який розташований  в АДРЕСА_1. Кошти було  отримано від продажу особистого автомобіля ВАЗ -21013  який він придбав ще 30.07.1991 року, тобто до реєстрації шлюбу.  

                    Крім того, за час спільного проживання, і уже за спільні кошти ними було придбано дві корови вартістю по 6000 кожна, а також  теличка вартістю 1500 грн.                       Вартість житлового будинку з надвірними будівлями становить 6328 грн.  

                    Із зазначеного майна, він  просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1., а також присудити йому із спільної сумісної власності та визнати право власності на одну корову та зобов’язати відповідача компенсувати ? вартості телички- 750 грн.

                    В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю  та просить суд задовільнити позов в повному обсязі.

                      В судовому засіданні відповідач  позов визнала частково та пояснила, що вона перебувала в шлюбі з позивачем ОСОБА_2,. який було розірвано 27 травня 2010 року. В період спільного проживання за особисті кошти, та за гроші які вони брали в позику в своїх рідних і близьких придбали  житловий будинок з надвірними будівлями вартість якого становить 6328 грн. Крім того 12 років тому  її мати  подарувала  одну корову яка принесла в подальшому приплод 2 теличок, які на данай час є коровами.  Автомобіль ВАЗ-21013 дійсно був власністю позивача, але на протязі спільного  проживання вони неодноразово проводили йому ремонтні роботи за особисті кошти, тому вона вважає, що  від продажу вказаного автомобіля  частини грошей належать їй, а також, майно вказане  в позовній заяві  набуте ними за час спільного проживання належить їм  на праві сумісної власності.

                        Заслухавши пояснення сторін дослідив надані сторонами докази:

                       -  копію технічного паспорту на житловий будинок.,

                        - копію договору купівлі- продажу згідно якого будинок був придбаний 05 серпня 1999 року.,

                      -  копію паспорта на велику рогату худобу.,

                     -   копію про розірвання шлюбу.,

                              -  запит № 21 від 16.06.2010 року виданого Красноградським ВРЕР.,

          суд вважає, що позов слід задовільнити частково з таких підстав:

                              Згідно ст. 60 ч. 1 СК України  майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

                               Ст.  60 ч.2 СК України передбачено, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

                                Згідно положенням ст. 70 ч.1 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.    

                               В силу   ст. 71ч. 1 СК України Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення”.  

               Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони по справі проживали в зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 1993 року по 27 травня 2010 року.

              Від  вказаного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з відповідачем .

                 Під час шлюбу сторонами був куплений житловий будинок по АДРЕСА_1 вартістю 6328 грн., який був оформлений на позивача ОСОБА_1. Даний факт підтверджується договором купівлі- продажу від 05 серпня 1999 року, а також сторонами які в судовому засіданні підтвердили, що житловий будинок ними був куплений за спільні кошти і кошти  які вони брали в своїх близьких і рідних в позику.

                      Крім того в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1, 30.07.1991 року придбав автомобіль ВАЗ- 21013, тобто до реєстрації шлюбу, що є його індивідуальною власністю. Однак згідно запиту виданого Красноградським ВРЕР від 16.06. 2010 року вказаний вище автомобіль був проданий  ОСОБА_1, 03.07. 2001 року, тобто в час коли сторони перебували  в шлюбі.  

                     Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль неодноразово ремонтували за кошти сторін, а виручені кошти за автомобіль були витрачені на сімейні потреби, і на придбання житлового будинку.

                   Доказів про вкладення коштів від продажу автомобіля виключно на покупку будинку позивач не надав. Згідно ст. 62 СК України майно, що належало дружині, чоловікові  за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак питання належності вказаного автомобіля в судовому засіданні не розглядається.

                       Крім того, в судовому засіданні встановлено, що при спільному проживанні сторони придбали корову, яка принесла двох теличок які в подальшому стали коровами, за яким вони доглядали.

                      В господарстві сторін була і теличка які відповідач продала літом 2010 року за 1500 грн., кошти які виручила відповідач були витрачені на сина-  покупку одягу, взуття і других предметів, так як син поступив на навчання в учбовий заклад.

                      Ст. 60 СК України  передбачає, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

                      В судовому засіданні було встановлено, що житловий будинок був куплений сторонами за особисті кошти, тому сам факт реєстрації права на ім.”я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тому позов в частині признання прав на житловий будинок на користь позивача необхідно відмовити у вказаних вище причинах.

                     Відповідач по справі ОСОБА_1, не заперечує проти позову в частині передачі одну із корів позивачу, а також ? частини грошей за продажу телички, так як дійсно вони спільно доглядали худобу, вели господарство.

                       Суд, вважає, що в частині передачі корови позивачу та ? частини доходу від продажу телички позов слід задовільнити, так як майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,  57,60, 212- 215 ЦПК України ст.ст. 60 ч.1..ч.2., 62, 70,71 ч.1   Сімейного кодексу України   суд, -

В И Р І Ш И В  :

             Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна – задовільнити частково.

                    Визнати за ОСОБА_1 право власності на одну корову, та компенсувати  йому   ?   вартості телички, що складає 750 грн.              

                У решті позовних вимог ОСОБА_1, до ОСОБА_1, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий                                                            Г.В. Бойко