Справа № 22ц-4304/10                 Головуючий у 1 інстанції – Гамула Б.С.

Категорія – 31                     Доповідач Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 року                             місто Луцьк

Колегія суддів  судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області  в складі :

головуючого-судді Мудренко Л.І.,

    суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю:

відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

    представника відповідачів ОСОБА_3, ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідачів на рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням Камінь-Каширського районного суду  від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_4   з ОСОБА_2 та ОСОБА_6  по 1500 гривень з кожного, з ОСОБА_1 – 1000 гривень у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто на користь ОСОБА_5. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1000 гривень з кожного, з ОСОБА_6 - 1500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Крім того, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 окремо на користь кожного з позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5. по 20 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 200 гривень витрат на правову допомогу. Від сплати судових витрат сторін звільнено як постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 просять змінити вказане рішення в частині відшкодування моральної шкоди і зменшити її стягнення до 300 гривень з кожного, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність його висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що внаслідок протиправних дій відповідачів позивачі зазнали фізичного болю та душевних страждань, а тому мають право на відшкодування моральної шкоди.

Такі висновки суду є правильними і відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

    Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2009 року біля 23 год. 30 хв. в с.Гута-Камінська Камінь-Каширського району під час загрузки на евакуатор працівниками відділення ДАІ автомобіля ВАЗ 2163, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 з метою протидіяти здійсненню ОСОБА_4 службових обов’язків, умисно пошкодила формений одяг. ОСОБА_2, будучи поряд, умисно твердим предметом нанесла ОСОБА_4 удар в кисть лівої руки, а ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів рукою в праве плече, ліве і праве надпліччя, тим самим заподіявши працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням останнім службових обов’язків. В подальшому під час спроби доставлення ОСОБА_6 до райвідділу міліції для відібрання пояснень з приводу порушень громадського порядку, він пошкодив формену куртку працівнику ДАІ ОСОБА_5, який був при виконанні службових обов’язків та умисно наніс декілька ударів ногами, руками в область ніг і рук останньому, заподіявши легкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 з метою перешкодити виконанню працівниками міліції своїх службових обов’язків з доставлення  до райвідділу автомобіля, скинули його задню частину з евакуатора. Вироком Камінь-Каширського районного суду від 12 березня 2010 року відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а відповідачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України. (а.с. 6-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки шкода завдана здоров’ю позивачів в результаті винних неправомірних дій саме відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_1, які вчинили злочини, передбачені відповідно ч. 2 ст. 345 КК України та ч. 2 ст. 342 КК України, і вина яких встановлена у визначеному законом порядку вироком суду, який набрав законної сили.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, встановивши наявність шкоди, протиправність діянь її заподіювачів, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювачів та вину кожного з них в її заподіянні, підставно та обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивачів завдану внаслідок вчинення злочину моральну шкоду.  

Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши характер вчиненого відповідачами злочину, ступінь вини кожного з відповідачів, глибину душевних страждань і переживань позивачів, їх фізичні страждання, а також вимоги розумності та справедливості, вірно визначив розмір такої шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 серпня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:          

Судді: