СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 серпня 2006 року | Справа № 2-17/94-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Сотула В.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Резніченко Є.А., довіреність № 66 від 23.08.2006,
відповідача: Сахановського П.В., довіреність № 02-29 від 13.02.2006,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роза" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 19 червня 2006 року у справі № 2-17/94-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роза"
(вул. Назукіна, 15, місто Феодосія, 98100)
до Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради (вул. Земська, 4, місто Феодосія, 98100; вул. К. Либкнехта, 4, місто Феодосія, 98100)
3-тя особа: Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради (вул. Земська, 4, місто Феодосія, 98100)
про стягнення 31038,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 у справі № 2-17/94-2006 (суддя Гайворонський В.І.) товариству з обмеженою відповідальністю "Роза" відмовлено в задоволенні позову. З позивача стягнуті судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 261,6 грн.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В апеляційній скарзі заявник вказує, що рішення суду першої інстанції незаконне, необґрунтоване і не відповідає фактичним матеріалам справи.
Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" вважає, що судом неправомірно не прийняті до уваги надані позивачем докази у справі: договір, пояснення та висновок інженерно-будівельної експертизи. На думку заявника, суд, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду спору не всебічно, не в повному обсязі та необ’єктивно розглянув обставини справи, в результаті чого не встановив фактичних обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права і в основу свого рішення поклав тільки вимоги відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Феодосійської міської Ради заперечує проти вимог позивача, вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при всебічному, об’єктивному вивченні всіх наданих доказів. Відповідач зазначає, що позивач не надав суду належних доказів про досягнення будь-якої узгодженості стосовно виконання додаткового обсягу робіт, посилання позивача на усну домовленість між керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю "Роза" і Виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради такими доказами не є та не підтверджує факту прийому виконаних робіт та їх оплату.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2006 суддів Прокопанич Г.К. та Щепанську О.А. замінено на суддів Сотула В.В. та Борисову Ю.В.
28.08.2006 у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, хоча про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
20.09.2004 між Виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Роза" укладено договір підряду, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" зобов’язано виконати роботи по капітальному ремонту тротуарів в парку ім. Федько в місті Феодосії відповідно заявок виконкому, оформлених рахунками.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконком здійснює передплату за роботи згідно виставленому рахунку. Строк передплати не може перевищувати 30 календарних днів.
Сторонами була узгоджена договірна ціна на проведення зазначених у договорі робіт у сумі 20013 грн. (арк. с 74), затверджений кошторис виконання капітальних робіт станом на 01.08.2004 на суму 20013 грн. (арк. с. 73).
Актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2004 року (арк. с 72) виконком Феодосійської міської Ради прийняв виконану роботу на суму 20013 грн. Даний акт підписано обома сторонами.
Рахунок № 68 від 20.09.2004 на суму 20000 грн, виставлений позивачем був оплачений відповідачем повністю (арк. с. 77-78).
У вересні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради про спонукання до виконання обов’язку в натурі та відшкодування заподіяних збитків. Позов мотивовано невиконанням відповідачем пункту 1.2 договору від 20.09.2004, а саме - несплатою виставлених позивачем рахунків на передплату за роботу. Позивач підкреслює, що на виконання вказаного пункту договору товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" за попереднім узгодженням з міським головою оформило рахунки № 36 від 20.11.2004, № 5 від 01.02.2005, № 76 від 23.04.2005, № 44 від 10.06.2005 і, не дивлячись на те, що передплата здійснена відповідачем не була, виконало роботи капітального ремонту тротуарів в парку ім. Федько. Заявник вважає, що підтвердженням узгодження виконаних робіт з Виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради є кошторис на капітальний ремонт тротуарів в парку ім. Федько, складений станом на 01.01.2005 і підписаний посадовою особою відповідача. Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" вважає, що несплатою виконаних робіт відповідач спричинив йому збитки у вигляді неотриманого прибутку (втраченої вигоди) в сумі 31038 грн.
Під час розгляду справи ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 у справі № 2-17/14074-2005 було призначено судову будівельну експертизу.
Відповідно до висновку експерта № 3270 у справі № 2-17/14074-2005 від 11.04.2006 вартість робіт по капітальному ремонту тротуарів в парку ім. Федько в місті Феодосії відповідно розцінок для бюджетних установ з врахуванням вимог Державних будівельних норм ДБН Д 1.1-1-1000 складає 58040 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2006 до участі у справі № 2-17/94-2006 в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління житлово-комунального господарства Феодосійського міськвиконкому.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 у справі № 2-17/94-2006 товариству з обмеженою відповідальністю "Роза" відмовлено в задоволенні позову. В рішенні суд зазначає, що не знаходить підстав вважати, що роботи на спірну суму виконані позивачем на підставі договору від 20.09.2004, тому що позивачем не доведено, що до кошторису, складеного за договірною ціною, були внесені зміни, а надані товариством з обмеженою відповідальністю "Роза" кошторис на суму 27057 грн в цінах станом на 01.01.2005 та кошторис на суму 31038 грн. в цінах, станом на 01.06.2005 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в них відсутні докази узгодження з відповідачем.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Договір підряду від 20.04.2004 не містіть ціни та обсягу робіт, які товариство з обмеженою відповідальністю "Роза" зобов’язалось виконати. Ці умови були узгоджені сторонами окремо. Роботи в обсязі та на суму, які затверджені сторонами в кошторисі виконання капітальних робіт станом на 01.08.2004 на суму 20013 грн. (арк. с. 73), були виконані та прийняті замовником, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2004 року (арк. с 72). Зазначені документи підписані обома сторонами.
Рахунок № 68 від 20.09.2004 на суму 20000 грн, виставлений позивачем відповідно до умов пункту 1.2 договору, був оплачений відповідачем повністю (арк. с. 77-78).
Згідно з пунктом 3 статті 844 Цивільного кодексу України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Посилання позивача на усну домовленість з відповідачем на виконання додаткових робіт понад затвердженого сторонами кошторису не можуть бути прийняті в якості належного доказу у справі, тому що документально не підтверджуються.
Пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до статті 34 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кошторис на капітальний ремонт тротуарів в парку ім. Федько, складений станом на 01.01.2005 не може бути доказом узгодження додаткового обсягу робіт, тому що є одностороннім документом, який не затверджено відповідачем.
Підпис В.В. Гришаєвої, вчинений на зазначеному кошторисі, також не можна вважати підтвердженням узгодження нового обсягу та ціни робіт з відповідачем, оскільки В.В.Гришаєва не є ані працівником виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ані уповноваженою на здійснення будь-яких дій від імені відповідача особою. Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що В.В.Гришаєва є працівником Управління житлово-комунального господарства Феодосійського міськвиконкому, такі повноваження як узгодження об’єму та ціни робіт в її посадовій інструкції відсутні (арк. с 98). До її повноважень відноситься перевірка технічних показників і розцінок, що містяться в кошторисі та акті виконаних робіт, вона не є розпорядником бюджетних коштів, її підпис свідчить лише про здійснення перевірки відповідності виконаних робіт кошторисній документації, а тому її підпис в якості доказів узгодження на виконання цих робіт або прийняття їх служити не може. Дані висновки суду підтверджуються також відзивом на позов Управління житлово-комунального господарства Феодосійського міськвиконкому та пояснювальної В.В. Гришаєвої (арк. 97-98).
Інші, надані відповідачем в обґрунтування своїх вимог, документи (акт прийому виконаних робіт за листопад 2004 року, акт прийому виконаних робіт за лютий 2005 року, кошторис на капітальний ремонт тротуарів в парку ім. Федько станом на 1.06.2005 також не містять підпису уповноваженої особи замовника за договором від 20.09.2004, а тому правомірно не прийняті судом першої інстанції в якості доказів узгодження додаткових робіт.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія вважає, що висновки суду щодо недоведеності позивачем узгодження сторонами додаткового обсягу робіт та їх ціни відповідають дійсності та є підставою для відмови в задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що суд при прийнятті рішення не прийняв до уваги висновок інженерно-будівельної експертизи, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 у справі № 2-17/94-2006.
Згідно з пунктом 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Крім того, висновком експертизи № 3270 у справі № 2-17/14074-2005 від 11.04.2006 встановлено лише обсяг фактично виконаних робіт по капітальному ремонту тротуарів в парку ім. Федько в місті Феодосії та їх вартість відповідно розцінок для бюджетних установ з врахуванням вимог Державних будівельних норм ДБН Д 1.1-1-1000. Даний висновок експерта не підтверджує факту наявності узгодження між сторонами даного обсягу та вартості виконаних робіт.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не доведено, що відповідач замовляв ці роботи, приймав їх або брав на себе обов’язок їх оплатити.
Крім того, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 у справі № 2-17/94-2006 прийнято при повному з’ясуванні всіх обставин справи відповідно до норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роза" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року у справі № 2-17/94-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Коваль
Судді В.В.Сотула
Ю.В. Борисова