УКРАЇНА

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

  Справа № 22ц-5654                        Головуючий у 1-й інстанції :  Муштат А.М.

   Категорія -27                                        Доповідач : Кіктенко Л.М.

                                                 У Х В А Л А

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 4 жовтня   2010  року колегія  суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого судді -  Бараннік О.П.

суддів -    Кіктенко Л.М. ,  Пищиди М.М.

при секретарі   -  Коляді О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1   на рішення   Синельниківського міськрайонного суду, Дніпропетровської області  від 3 лютого 2010  року по справі за  позовом  Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Синельниківського відділення №2993 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                          В с т а н о в и л а :

Рішенням  Синельниківського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 3  лютого  2010  року  позов задоволено.

Стягнено солідарно з  ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого  акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Синельниківського відділення №2993 заборгованість за кредитним договором у розмірі 77012 грн. 40 коп. та судові витрати у розмірі 890 грн.12 коп.  

        В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та  направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального  та процесуального права.

        Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

        Встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії – Синельниківського  відділення №2993 та ОСОБА_3   був укладений кредитний договір №23 від 8.02.2008 року (а.с. 10-12) та згідно вказаного договору  ОСОБА_3 був виданий кредит банком у розмірі 75000 грн. строком  повернення до  7.02.2018 року зі сплатою 18% річних.            

          В забезпечення виконання зобов*язання за кредитним договором 8 лютого 2008 року  з майновим поручителем-ОСОБА_2 та позивачем  був укладений іпотечний договір  без номеру , посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О.А., зареєстрованого в реєстрі №268, де предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.  

          Згідно умов кредитного договору, погашення кредиту повинно проводитись кожен місяць відповідно із встановленим графіком та згідно умов кредитного договору позичальник зобов*язався  належним чином  прийняти , використовувати та повернути банку отримані грошові кошти та здійснювати плату за кредит -встановлені проценти та комісії у терміни , встановлені кредитним договором .

         Договірні зобов*язання відповідачі не виконують , у зв*язку з чим, за кредитним договором виникла заборгованість за кредитом у розмірі  77012 грн.40 коп.

          Згідно вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова усьанова (кредитодавець) зобов*язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов*язується  повернути кредит  прзичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором , а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Статтею 526 ЦК України  передбачено , що зобов*язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору .

         У відповідності з вимогами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов*язок позичальника повернути  позику (кредит) частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася , та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору .

         Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов*язання настають наслідки, встановлені договором , зокрема: припинення зобов*язання внаслідок односторонньої відмови  від зобов*язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки та відшкодування збитків.

         Відповідно до умов Іпотечного договору , Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов*язання за кредитним договором.

         У зв*язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору , суд обгрунтовано з урахуванням вказаних норм матеріального права прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

         Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

         Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та зводяться до переоцінки доказів по справі.

        Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

       Є безпідставним посилання  апелянта відносно того, що суд  не врахував, що відповідно до ч.3 ст.65 Сімейного Кодексу України для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

       Але в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача надав суду ксерокопію письмової заяви апелянта ОСОБА_1 від 30.01.2008 року, в якій вона давала згоду на отримання  кредиту у позивача її чоловіком ОСОБА_3, свій підпис на вказаній заяві підтвердила сама апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції.

       За такх обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого по суті правильного рішення суду та задоводення апеляційної скарги.

      Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 308,314 ЦПК України , колегія суддів ,-

                                          У Х В А Л И Л А :        

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.      

     Рішення Синельниківського міськрайонного суду , Дніпропетровської області від 3 лютого 2010  року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до  Верховного Суду України     протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий :

   Судді :