АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 11742/10 Головуючий в 1 інстанції - Залімська Н.В.
Категорія - 23 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
04 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг»
на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про визнання пунктів договору недійсними, встановлення оціночної вартості квартири згідно договору, встановлення частини вартості квартири, визнання права власності та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору фінансового лізингу квартири, визнання права власності, виселення, скасування місця проживання, -
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» – задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін, в частині відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про визнання права власності на квартиру, виселення, скасування місця проживання залишити без змін, в решті скасувати та ухвалити нове рішення.
Розірвати договір фінансового лізингу квартири № 2 від 27 листопада 1997 року, укладений між Акціонерним товариством закритого типу лізингова компанія «Ельф-Лізінг» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» судові витрати в розмірі 16 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 11742/10 Головуючий в 1 інстанції - Залімська Н.В.
Категорія - 23 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг»
на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про визнання пунктів договору недійсними, встановлення оціночної вартості квартири згідно договору, встановлення частини вартості квартири, визнання права власності та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору фінансового лізингу квартири, визнання права власності, виселення, скасування місця проживання, -
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив в грудні 2007 року, до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про визнання пунктів договору недійсними, встановлення оціночної вартості квартири згідно договору, встановлення частини вартості квартири сплаченої на момент підписання договору, визнання права власності на квартиру в зв'язку з виконанням умов договору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 квітня 1996 року між Акціонерним товариством заритого типу лізинговою компанією «Ельф-Лізінг» та ОСОБА_3 був укладений договір № 7 лізингу квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно угоди № 1 від 8 вересня 1997 року про поступку договору, яка була укладена між ОСОБА_4, ним та АТЗТ Лізингова компанія «Ельф-Лізінг», ОСОБА_3 надав згоду на поступку договору №7 лізингу квартири від 06 квітня 1996 року і переводу суми відповідно до п.3 угоди внесеної ним по вищевказаному договору на його користь. Згідно п.7 угоди, поступка договору не змінює умов договору.
9 вересня 1997 року згідно акту прийому - передачі по договору № 7 лізингу квартири від 6 квітня 1996 року ОСОБА_3 передав, а він прийняв в користування квартиру АДРЕСА_1 з оціночною вартістю відповідно до п. 5 акту прийому - передачі в сумі, еквівалентній 9471 доларів США, дана сума є остаточною і перегляду не підлягає.
27 листопада 1997 року між ним та АТЗТ лізингова компанія «Ельф-Лізінг» була укладена угода № 2 про заміну договору лізингу №7 від 06 квітня 1996 року на договір фінансового лізингу № 2 від 27 листопада 1997 року.
Згідно договору №2 фінансового лізингу квартири від 27 листопада 1997 року та додаткової угоди №3 до договору, оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 19617,41 грн., що суперечить укладеній угоді від 6 вересня 1997 року, п. 5 акту прийому - передачі квартири від 9 вересня 1997 року, тобто суму вартості квартири безпідставно збільшено.
В квітні 2008 року ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг», що перейменоване з АТЗТ лізингова компанія «Ельф-Лізінг», уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору фінансового лізингу квартири, визнання права власності на квартиру, виселення, скасування реєстрації місця проживання. В обґрунтування позову вказав, що з 27 листопада 1997 року, документом, що регулює правовідносини між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» є договір № 2 від 27 листопада 1997 року фінансового лізингу квартири, який закріпив нову оціночну вартість квартири у розмірі 19617,41 грн., тому не підлягають врахуванню договори та угоди, які були укладені раніше. ОСОБА_1 не виконав усіх умов договору, зупинив сплату лізингових платежів в односторонньому порядку, не сплатив повної вартості квартири, внаслідок чого право власності на квартиру на нього не перейшло. ОСОБА_1 було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору, оскільки останній не виконав його умови, також оренда спірної квартири закінчилась ще 13 лютого 2006 року, однак ОСОБА_1 з членами своєї сім'ї проживає та зареєстрований у квартирі, яка не належить йому, чим порушені права ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг».
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та Закритому акціонерному товариству «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» відмовлено.
В апеляційних скаргах сторони посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просять скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія судів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 06 квітня 1996 року між Акціонерним товариством заритого типу лізингова компанія «Ельф-Лізінг» та ОСОБА_3 був укладений Договір №7 лізингу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказана квартира зареєстрована на праві колективної власності за АТЗТ лізингова компанія «Ельф-Лізінг» на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів №98/1 від 18 квітня 1996 року.
За умовами Договору квартира за адресою: АДРЕСА_1, надається ОСОБА_3 в оренду для проживання. Строк оренди був встановлений з 06 квітня 1996 року по 11 березня 2001 року. В випадку виконання Орендарем умов договору він має право купити квартиру. З метою розстрочки виплати вартості квартири Орендар щомісячно оплачує Орендодавцю авансові платежі у відповідності з графіком авансових платежів №1 (додаток до Договору №2).
Згідно Угоди №1 про поступку договору, яку було укладено між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та АТЗТ Лізингова компанія «Ельф-Лізінг», ОСОБА_3 надав згоду на поступку договору №7 лізингу квартири від 06 квітня 1996 року і переводу суми, внесеної ним по вищевказаному договору на користь ОСОБА_1 Згідно п. 7 Угоди, поступка договору не несе будь-яких змін умов першого.
Згідно п. 1.2.5 Договору №7 лізингу квартири, оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1, складає еквівалент 9471 доларів США, що згідно довідки про курс валют на 06 квітня 1996 року при перерахунку на гривну складає 17900,19 гривень.
Договором лізингу квартири №7 п.6.1 передбачено, що в випадку виконання Орендарем умов договору він має право купити квартиру за ціною, еквівалентною 9471 доларів США. Ціна є фіксованою і перегляду не підлягає.
27 листопада 1997 року між ОСОБА_1 та АТЗТ лізингова компанія «Ельф-Лізінг» було укладено договір № 2 фінансового лізингу квартири, згідно якому оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на 27 листопада 1997 року складає 19617,41 гривень, проти чого не заперечував в апеляційній інстанції ОСОБА_1, строк оренди був встановлений з 27 листопада 1997 року по 13 лютого 2006 року.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на умови договору фінансового лізингу № 2 від 27 листопада 1997 року, зокрема п.1.3.5, яким встановлено оціночну вартість спірної квартири, п.4.1.1.; ст.10 Закону України «Про лізинг», згідно якої об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. Право власності на об'єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об'єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу та законодавства України; п.8.2 Договору № 2, згідно якого, якщо лізингоодержувач оплатив лізингодавцю всі лізингові платежі, а також виконав всі умови договору, то лізингодавець зобов'язаний передати, а лізингоодержувач прийняти у власність квартиру. ОСОБА_1 не виконав усіх умов договору, зупинив сплату лізингових платежів в односторонньому порядку, не сплатив повної вартості квартири. Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Доводи позивача про ненадання відповідачем йому довідок про курс долару США, встановлений НБУ на 27 листопада 1997 року, що позбавило його можливості перевірити правильність математичного розрахунку при перерахунку з доларового еквіваленту на гривню, безпідставні.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог Закритому акціонерному товариству «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» в частині визнання права власності на квартиру, виселення, скасування місця проживання. Згідно ст.10 Закону України «Про лізинг» об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору є власністю лізингодавця. Право власності на об’єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу та законодавства України. Відповідно до рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 98/1 від 18.04.1996 року, зареєстрованого в КП «Дніпропетровське МБТІ» 04.03.1998 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності АОЗТ лізинговій компанії «Ельф-Лізінг» (а.с.12).
Згідно п.6.2, 7.4 договору № 2 фінансового лізингу квартири від 27 листопада 1997 року в разі дострокового розірвання договору, незалежно від причин розірвання, лізингоодержувач зобов’язується самостійно припинити тимчасову реєстрацію для себе і членів своєї сім’ї не пізніше 10 днів з моменту розірвання договору; при достроковому розірванні договору з вини лізингоодержувача, він зобов’язаний передати лізингодавцю квартиру на протязі 10 днів з дня розірвання договору. В цій частині позовні вимоги передчасні, оскільки згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, тобто судовому захисту та поновленню підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, в зазначених вище частинах рішення суду прийнято у відповідності з вимогами закону, відсутні підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення, а апеляційні скарги не містять доводів відносно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права в цих частинах, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову Закритому акціонерному товариству «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» до ОСОБА_1 про розірвання договору фінансового лізингу квартири суд посилався та те, що 9 вересня 1997 року згідно акту прийому-передачі по договору № 7 лізингу квартири від 6 квітня 1996 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв в користування квартиру АДРЕСА_1 з оціночною вартістю відповідно до п.5 акту прийому-передачі в сумі еквівалентній 9471 доларів США.
Однак, з такими висновками суду та ухваленим в цій частині рішенням у справі погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, а також вимогам матеріального закону.
Згідно п.1.3.5 Договору № 2 фінансового лізингу квартири від 27 листопада 1997 року, укладеному між сторонами, оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1, станом на 27 листопада 1997 року складає 19617,41 гривень. Додатком № 1 до даного договору є графік лізингових платежів від 17.03.1998 року, складений на період з 27 листопада 1997 року по 13 лютого 2006 року. Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 за період з 27 листопада 1997 року по 18 травня 2000 року було сплачено, без урахування пені, тільки 17814 грн.68 коп., таким чином ОСОБА_1 порушив свої зобов’язання. Відповідно до п.1.ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Згідно п.п.а) п.7.1. вищезазначеного договору лізингодавець вправі достроково розірвати договір, якщо лізингоодержувач прострочить оплату лізингового платежу згідно п.4.1. договору на строк більше ніж 30 днів. Таким чином, рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про розірвання договору фінансового лізингу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід позовні вимоги АТЗТ лізингова компанія «Ельф-Лізінг» в цій частині задовольнити, розірвати договір фінансового лізингу квартири № 2 від 27 листопада 1997 року, укладений між Акціонерним товариством закритого типу лізингова компанія «Ельф-Лізінг» та ОСОБА_1.
Згідно зі ст.ст.81, 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» судові витрати в розмірі 16 грн. 00 коп., які складаються з судового збору в розмірі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» – задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін, в частині відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» про визнання права власності на квартиру, виселення, скасування місця проживання залишити без змін, в решті скасувати та ухвалити нове рішення.
Розірвати договір фінансового лізингу квартири № 2 від 27 листопада 1997 року, укладений між Акціонерним товариством закритого типу лізингова компанія «Ельф-Лізінг» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу Лізингова компанія «Ельф-Лізінг» судові витрати в розмірі 16 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: