Справа № 1-965

                                                                                      2010 року

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

12 жовтня  2010 року                                                Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                                                                                    Ясельського А.М.,

при секретарі                                                                                                               Годинській К.Л.,

з участю прокурора                                                                                                   Літавського Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

                                                                          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця,

                                                                          громадянина України, освіта середня,

                                                                          одруженого, не працюючого, зареєстрованого

                                                                          та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-   12.02.2004 року Шевченківським районним

судом м. Києва по ст.ст. 185 ч.3, 69, 186 ч.3,

309 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення

волі, звідки звільнився 15.04.2006 року по строку

відбуття покарання, -                

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

                                                        В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

ОСОБА_1 25.06.2010 року, приблизно в 07 годин проходячи біля буд. АДРЕСА_2 побачив громадянку ОСОБА_2, яка сиділа на бардюрі. Підійшовши до громадянки ОСОБА_2, ОСОБА_1 побачив в боковій кишені її сумки мобільний телефон «LG КР-500», який вирішив таємно викрасти. Скориставшись тим, що громадянка ОСОБА_2 за його діями не спостерігає, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «LG КР-500», ціною 1 500 гривень в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайф», ціною 15 гривень на рахунку якої були гроші в сумі 10 гривень, а всього майна на загальну суму 1 525 гривень. З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілій громадянці ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

      Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, в скоєному  розкаявся та підтвердив  вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

    Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 185 ч.2 КК України вірна, оскільки він повторно, таємно викрав чуже майно.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно,  на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, має на утриманні  малолітнього сина-2007 року народження, вагітну дружину, що вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Крім того суд враховує, що матеріальну шкоду потерпілій відшкодовано. Згідно ст. 66 КК України, пом’якшуючими його відповідальність обставинами, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, є рецидив злочинів. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання останнього без ізоляції від суспільства, в зв’язку з чим вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України.      

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати  винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити покарання у виді  3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.      

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін – підписку про невиїзд.

Речові докази: мобільний телефон «LG» KР 500 та сім-картку мобільного оператора «Лайф», які було передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 під розписку – залишити у останньої.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.

СУДДЯ: