Справа № 1-850

                                                                                     2010 року

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2010 року                                              Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                                                                                    Ясельського А.М.,

при секретарі                                                                                                                Годинській К.Л.,

з участю прокурора                                                                                                          Безрука А.М.,

адвоката                                                                                                                          ОСОБА_1,  

представника потерпілих                                                                                           ОСОБА_2,                                                                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

                                                        ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина

                                                        України, освіта середня-спеціальна, не одруженого,

                                                        не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-   27.09.2005 року Святошинським районним судом

м. Києва по ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.3 КК України до

6 років позбавлення волі, звільнившись 13.01.2010

року з місць позбавлення волі умовно-достроково,

з не відбутою частиною покарання терміном на 1

рік 4 місяці 18 днів, покарання не відбуте –

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України,

українця, освіта середня-спеціальна, не одруженого,

не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за

адресою: АДРЕСА_2,

раніше засудженого:

-   10.06.2010 року Солом’янським районним судом

м. Києва за ст. 186 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців

позбавлення волі, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України,    

                                                        В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

ОСОБА_4та ОСОБА_3 03.05.2010 року, приблизно в 22 години,  перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходились біля будинку АДРЕСА_3, де побачили раніше не знайомих їм громадянку ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_7, які проходили біля вказаного будинку.

В цей час ОСОБА_4 з ОСОБА_3 домовився з здійснити напад на громадянку ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, тим самим вступивши між собою в попередню злочинну змову. Після цього, ОСОБА_4, діючи погоджено з ОСОБА_3 наздогнали громадянку ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_7, і ОСОБА_3, утримуючи в правій руці ніж, обхопив правою рукою шию неповнолітньої ОСОБА_7, а лівою - шию громадянки ОСОБА_6 стиснув їм руками шиї і з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, наказав передати йому цінне майно. Сприймаючи погрози ОСОБА_3, як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю неповнолітня ОСОБА_7 вирвалась від ОСОБА_3 і стала втікати. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 залишивши гр-ку ОСОБА_6 став наздоганяти неповнолітню ОСОБА_7 Наздогнавши неповнолітню ОСОБА_7, ОСОБА_3 продовжуючи погрожувати застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, а також застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я обхопив останню однією рукою за шию та знову потребував передати йому цінне майно. Потім ОСОБА_3 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення вирвав з рук неповнолітньої ОСОБА_7 майно, яке належить її матері, громадянці ОСОБА_8, а саме:

•   -     сумку, ціною 95 гривень в якій знаходились наступні речі:

•   -     гаманець, ціною 80 гривень, в якому грошей не було;

•   -     проїзний квиток на метро та автобус на травень 2010 року, ціною 75
гривень;

•   -     мобільний телефон «Соні Еріксон К-550 і», ціною 1000 гривень, в якому
знаходилась флеш-карта, об’ємом 1 ГБ, ціною 35 гривень та сім-карта
оператора мобільного зв’язку «LIFE», ціною 10 гривень, на рахунку якої
грошей не було;

•   -     карта накопичення цифрової інформації, ціною 150 гривень, а також не
представляючи для потерпілої матеріальної цінності ключі та студентський
квиток виданий на прізвище ОСОБА_7, а всього майна на
загальну суму 1445 гривень.

В цей час ОСОБА_4,  діючи погоджено з ОСОБА_3 підбіг до громадянки ОСОБА_6 і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, вирвав з її рук мобільний телефон «Нокіа N-73», ціною 1500 гривень, в якому знаходилась флеш-карта, об’ємом 2 ГБ, ціною 50 гривень та сім-карта оператора мобільного зв’язку «LIFE», ціною 10 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 40 гривень, а всього майна на загальну суму 1600 гривень.

Скоївши розбійний напад на громадянку ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи чужим майном на загальну суму 3045 гривень і з місця вчинення злочину втекли.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_3 заподіяли громадянці ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні шиї ліворуч та нижній третинах, праворуч в середній третині, які згідно висновку експерта № 315/1 від 16.07.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я), а неповнолітній ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні шиї по серединній лінії в середній третині, які згідно висновку експерта № 316/1 від 16.07.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України визнав, однак заперечував погрозу застосування до потерпілих насильства за допомогою ножа та суду показав, що 03.05.2010 року приблизно о 16 годині він зі своїм знайомим ОСОБА_10 приїхали до ОСОБА_4 ОСОБА_10 запропонував покататися на автомобілі, на що вони погодились, після чого вони поїхали до ринку «Колібріс», де пробули до вечора, вживаючи безалкогольне пиво. Приблизно о 22 годині цього дня вони приїхали до парку «Інтернаціональної дружби». Він з ОСОБА_4 вийшли з машини, присіли на лавці біля буд. АДРЕСА_3 та продовжили вживати безалкогольне пиво. В цей час він побачив двох незнайомих дівчат, які йшли по алеї. Він піднявся, підійшов до них ззаду та двома руками обійняв їх за шию та попросив віддати їх свої телефони. При цьому у нього з рукава стирчав ніж, але він ним не погрожував. Одна з дівчат вирвалася та побігла, він побіг за нею і легко забрав сумку, бо вона була налякана. Прибігши до автомобіля, він дізнався у ОСОБА_4, що він забрав у іншої дівчини мобільний телефон. Він дістав з сумки телефон, а сумку по дорозі викинув з машини. Один телефон вони продали біля кіосків неподалік автостанції «Дачна» по пр-ту. Перемоги в м. Києві, а інший – заклали в ломбард, використовуючи водійське посвідчення ОСОБА_10

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України визнав, однак заперечував погрозу застосування до потерпілих насильства за допомогою ножа та суду показав, що 03.05.2010 року приблизно о 16 годині до його будинку приїхав його знайомий – ОСОБА_10 разом із ОСОБА_3 ОСОБА_10 запропонував покататися на автомобілі, на що він погодився, після чого вони поїхали до ринку «Колібріс», де пробули до вечора, вживаючи безалкогольне пиво. Приблизно о 22 годині цього дня вони приїхали до парку «Інтернаціональної дружби». Він із ОСОБА_3 вийшли з машини, присіли на лавці біля буд. АДРЕСА_3 та продовжили вживати безалкогольне пиво. В цей час вони побачили двох незнайомих їм дівчат, які йшли по алеї. ОСОБА_3 піднявся, підійшов до них ззаду та двома руками обійняв їх за шию, при цьому він щось говорив їм. Він був позаду них, тому що не зразу встав і пішов за ОСОБА_3. Коли одна з дівчат вирвалася і побігла від ОСОБА_3, а останній побіг її наздоганяти, він підійшов до іншої дівчини та вирвав з її рук мобільний телефон, після чого одразу пішов до машини, де сидів ОСОБА_10 Через кілька хвилин до них в машину підсів ОСОБА_3, у нього в руках була жіноча сумка чорного кольору. Після чого один телефон вони продали біля кіосків неподалік автостанції «Дачна» по пр-ту. Перемоги в м. Києві, а інший – заклали в ломбард, використовуючи водійське посвідчення ОСОБА_10

Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнали частково їх вина повністю підтверджується:

-показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка під час судового слідства суду показала, що 03.05.2010 року приблизно о 22 годині вона разом зі своєю подругою ОСОБА_7 поверталися додому та йшли по бул. Р.Роллана. Коли вони знаходились приблизно за 50 метрів до будинку АДРЕСА_3, краєм ока вони побачили двох молодих чоловіків, що сиділи на лавці. Їй потрібно було зателефонувати, тому, проходячи повз них, вона дістала свій мобільний телефон марки «Нокіа N73» і тримала його в руці, розмовляючи по телефону. В  цей час один з цих хлопців, а саме, ОСОБА_3 підійшов до них ззаду, взяв їх за горло обома руками та почав стискати. При цьому він погрожував їм, що у нього є ніж, і наказав тихо віддати йому мобільні телефони, а то він їх поріже. Телефон був у неї в руках, підсудний це бачив і намагався вирвати його. Скориставшись цим, ОСОБА_7 вирвалася і побігла, а вона почала кричати, кличучи на допомогу. Злякавшись, хлопець відпустив її і побіг за ОСОБА_7 В цей час інший підсудний а саме, ОСОБА_4, якого вона бачила разом з ОСОБА_3, підбіг до неї та вхопився за мобільний телефон, але вона його не відпускала. Тоді він, застосовуючи  фізичну силу та завдаючи болю, повалив її на землю та вирвав телефон у неї з рук, після чого втік. ОСОБА_3, вирвавши у ОСОБА_7 сумку, також побіг за ОСОБА_4;

-показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка під час судового слідства суду показала, що 03.05.2010 року приблизно о 22 годині вона разом зі своєю подругою ОСОБА_6 поверталися додому та йшли по бул. Р.Роллана. Коли вони майже дійшли до свого буд. АДРЕСА_4, то побачили на лавці двох молодих чоловіків. ОСОБА_6 як раз телефонувала зі свого мобільного телефону і тримала його в руці. В цей час один з цих хлопців, а саме, ОСОБА_3 підійшов до них ззаду, взяв їх за горло обома руками та почав стискати. При цьому він приставив їй до горла ніж і наказав тихо віддати йому  мобільні телефони, а то він їх поріже. Коли останній намагався вирвати мобільний телефон з рук ОСОБА_6, вона вирвалась і почала тікати від нього, а ОСОБА_6 почала кликати на допомогу. ОСОБА_3 побіг за нею, а коли наздогнав, крикнув, щоб вона віддала йому свій мобільний телефон. Вона сказала, що він у мене в сумці, і ОСОБА_3 почав виривати її у неї з рук. Вирвавши у неї сумку, він почав тікати, вона побігла за ним, але він зупинився і вдарив її ногою в груди, після чого вона впала, а він втік. В цей час ОСОБА_4, підбіг до неї та вхопився за мобільний телефон, але вона його не відпускала. Тоді він, застосовуючи  фізичну силу та завдаючи болю, повалив її на землю та вирвав телефон у неї з рук, після чого втік;

-показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка під час судового слідства суду показала, що 03.05.2010 року пізно ввечері до неї додому забігла її дочка ОСОБА_7 та її подруга ОСОБА_6  Вони були дуже налякані та розповіли їй про те, що на них напали двоє хлопців з ножем та викрали сумку і мобільний телефон. Вона одразу викликала міліцію. Подробиці нападу їй не відомі;

-показаннями свідка ОСОБА_13, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні, про те, що приблизно після  22 години він перебував біля свого будинку, де сидів на лавці та вживав пиво. В цей час до будинку, де він проживає під’їхав автомобіль марки «ВАЗ- 21013» темного кольору, за кермом якого знаходився ОСОБА_10 В салоні автомобіля також знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Він підійшовши до автомобіля привітався із знайомими з яким почав розмовляти. Під час розмови, не пам’ятає хто саме з них запитав, чи він зможе взяти наркотичного засобу для них. Він відповів, що давно такими справами не займається, але відповів, що може запитати у одного свого знайомого. Так, як грошей у нього на рахунку не було, він попросив у хлопців їх мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_3 дав йому свій мобільний телефон, чорного кольору, марки та моделі не пам’ятає, так як було вже досить темно на вулиці. Взявши мобільний телефон він зателефонував до свого знайомого на ім’я ОСОБА_4, у якого попросив продати наркотичного засобу, а саме: «ширки». Олександр, у свою чергу, сказав йому зателефонувати йому пізніше, а коли він йому зателефонував, то він зазначив, що не може йому нічим допомогти. Розказавши про це хлопцям, вони ще декілька хвилин постояли біля під’їзду та покуривши порозходились, а він пішов додому, по місцю свого проживання;

-показаннями свідка ОСОБА_10, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 03.05.2010 року він зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_3 з яким на власному автомобілі під’їхали до житлового будинку, де проживає ОСОБА_4 Побачивши останнього, вони поїхали покататися на його автомобілі. Проїзждаючи по м. Києву вони поїхали до ринку «Колібріс», де стояли та вживали пиво. Після цього, вони знову поїхали та зупинились неподалік парку «Інтернаціональної дружби». Він залишився в салоні автомобіля, а ОСОБА_3 з ОСОБА_4 вийшли з автомобіля та пішли, як вони сказали придбати пиво.  Через деякий час, до автомобіля першим повернувся ОСОБА_4, а другим ОСОБА_3 Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_3 сказав, що треба поїхати до ОСОБА_13 Під час руху він побачив, що ОСОБА_3 викинув сумку з салону автомобіля. На його запитання, що він викинув, ОСОБА_3 нічого не відповів, а він далі і не розпитував. Від ОСОБА_13 вони поїхали до ломбарду «Скарбниця», де він зупинився, а ОСОБА_3 з ОСОБА_4 кудись  пішли, а повернулись приблизно через 10-15 хвилин. Повернувшись, ОСОБА_4 дав йому гроші в загальній сумі 25 гривень, за витрачений бензин. Про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили напад на дівчат, він нічого не знав;

-протоколом огляду та вилучення від 04.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено ніж, який він використовував при нападі, погрожуючи ним з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.(а.с. 34);

-протоколом огляду та вилучення  від 04.05.2010 року, згідно якого з автомобіля ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10 було вилучено кредитний договір №030-100117835 від 03.05.2010 року, який йому передав ОСОБА_4 для зберігання (а.с. 36);

-протоколом виїмки  від 10.05.2010 року, згідно якого з Київського ломбардного відділення №30 ПТ ЗТ «Скарбниця» було проведено виїмку мобільного телефону «Соні Ерікссон к550 і» та карту пам’яті, об’ємом 1 гігабайт, які ОСОБА_4 здав використовуючи посвідчення водія видане на ім’я  ОСОБА_10 (а.с. 126);

-протоколом огляду предметів від 12.05.2010 року, згідно якого було оглянуто мобільний телефон «Соні Ерікссон к550 і» та карту пам’яті, об’ємом 1 гігабайт, якими незаконно заволоділи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 127-128);

-протоколом огляду предметів від 27.06.2010 року, згідно якого було оглянуто ніж господарського призначення, який було вилучено у ОСОБА_3 та який ОСОБА_3 використовував під час вчинення злочину (а.с. 150);

-постановою про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 12.05.2010 року  (а.с. 129);

-постановою про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 27.06.2010 року (а.с. 129);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події, проведеного з підозрюваним  ОСОБА_3 від 06.05.2010 року, під час якого підозрюваний ОСОБА_3 підтвердив, показуючи на місцевості, раніше вказані ним під час досудового слідства обставини вчиненого злочину (а.с. 104-107);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події, проведеного з підозрюваним  ОСОБА_4 від 06.05.2010 року, під час якого підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив, показуючи на місцевості, раніше вказані ним під час досудового слідства обставини вчиненого злочину (а.с. 76-79);

 -висновком судово-медичної експертизи № 315/І від 16.07.2010 року, згідно якої тілесні ушкодження у гр-ки ОСОБА_6, які вона отримала 03.05.2010 року, а саме: синці на передній поверхні шиї ліворуч та нижніх третинах, праворуч в середній третині, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров’я), які утворились від дії тупого предмету; за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, може відповідати терміну, вказаному в описовій частині постанови, тобто 03.05.2010 року (а.с. 160-162);

-висновком судово-медичної експертизи № 316/І від 16.07.2010 року, згідно якої тілесні ушкодження у неповнолітньої ОСОБА_7, які вона отримала 03.05.2010 року, а саме: синець на передній поверхні шиї по серединній лінії в середній третині, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров’я), які утворились від дії тупого предмету; за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, може відповідати терміну, вказаному в описовій частині постанови, тобто 03.05.2010 року (а.с. 166-168);

-висновком експертизи холодної зброї № 295 від 25.06.2010 року, згідно якої наданий на дослідження ніж, вилучений 04.05.2010 року у ОСОБА_3 не являється холодною зброєю. Наданий на дослідження ніж, відноситься до ножів господарсько-побутового призначення (а.с. 143-145).

    Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст. 187 ч.2 КК України вірна, оскільки він будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, скоїв напад, з метою заволодіння чужим майном.

    Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст. 187 ч.2 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, скоїв напад, з метою заволодіння чужим майном.

Призначаючи підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудних, що характеризуються позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-психіатра не перебувають, раніше судимі, вчинений ними злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання останніх, є рецидив злочинів та вчинення злочину особами, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння. На підставі чого суд вважає, що підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, приєднати підсудному ОСОБА_3 не відбуте покарання по вироку Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2005 року.

Стягнути із підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно вартість проведення експертизи холодної зброї, що становить  1 253 гривні 88 копійок.

Провадження по справі за цивільним позовом ПТ ЗТ «Скарбниця» підлягає, відповідно до ст. 205 ЦПК України закриттю, оскільки представник цивільного позивача відмовився від позову в зв’язку із добровільним його погашенням.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст.  187 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі кожному з конфіскацією всього належного їм на праві власності майна.

Крім того, згідно ст. 71 КК України засудженому ОСОБА_3 до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати не відбуте покарання по вироку Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2005 року та остаточну міру покарання останньому призначити у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рахувати з 05 травня 2010 року.

Стягнути із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно вартість проведення експертизи холодної зброї, що становить  1 253 гривні 88 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, банк – ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: 11310 послуги експерта).

Речові докази: мобільний телефон «Соні Еріксон К-550 і», який було передано на зберігання потерпілій ОСОБА_8 – залишити в останньої; кредитний договір № 030-100117835 від 03.05.2010 року, ксерокопію документу на мобільний телефон «Соні Еріксон К-550 і» та ксерокопію документу на мобільний телефон «Нокіа N-73» – залишити на зберігання при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: