РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня   2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                        Кукліної Н.О.

суддів             Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.                        

при секретарі                    Назаренко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною  скаргою  відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»   на  рішення Київського районного суду м. Харкова  від 14 липня 2010 року по справі за позовом    ОСОБА_1 до   відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»   про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И Л А :

    02 березня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»   про стягнення середнього заробітку за затримку  остаточного розрахунку за період  з 20 жовтня 2008 року по 01 березня 2010 року у сумі  23110 грн.50коп., посилаючись на те, що з червня  2003 року по жовтень 2008 року він працював у відповідача на посаді машиніста екскаватора 6 розряду.

    20 жовтня 2008 року він звільнився з роботи за власним бажанням.

    На день звільнення йому була нарахована заробітна плата у сумі 1616 грн. 07 коп., яка відповідачем не була виплачена з посиланням на відсутність коштів.

    Судовим наказом нарахована заборгованість по заробітній платі була стягнута.

    В уточнених  позовних вимогах ОСОБА_1 просив задовольнити його вимоги у сумі 7812 грн.

    Представник  відповідача позов не визнав, посилаючись на відсутність вини підприємства у непроведенні остаточного розрахунку. Вказував, що з кінця 2007 року почалось нестабільне фінансування, а з другого півріччя 2008 року фінансування взагалі було припинене. На всі рахунки ВАТ «Харківметробуд» накладено арешти.  Ухвалою Господарського суду Харківської області   від  06 квітня  2009 року порушена справа про визнання підприємства «Харківметробуд» банкрутом. Цією ж ухвалою  був накладений мараторій на задоволення вимог кредиторів.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова  від 14 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені. Стягнуто на користь  ОСОБА_1  з відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»  7812 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В апеляційній скарзі  відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»  ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні нового про відмову у позові з тих підстав, що вини товариства у невиплаті позивачеві заробітної плати немає. Відсутність у відповідача грошових коштів пов’язано із розірванням генерального контракту на будівництво метрополітену через відсутність бюджетних коштів. До того ж ухвалою судді господарського суду від 6 квітня 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство підприємства , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на стягнення штрафних санкцій , якими є компенсація за порушення строків виплати заробітної плати та затримка розрахунку, та накладено арешт на всі рахунки, що належать підприємству.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення , перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу  підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

        Факт звільнення позивача з роботи за власним бажанням  з 20 жовтня 2008 року та  не виплату йому в день звільнення  належного  заробітку в сумі 1616,07 грн., зупинення робіт  у ВАТ «Харківметробуд» по будівництву метрополітену на підставі наказу № 1 від 12 січня 2009 року, розірвання генерального контракту на будівництво метрополітену рішенням господарського суду від 30 березня 2009 року, порушення справи про банкрутство відносно відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»  6 квітня 2009 року із застосуванням мораторію на  задоволення вимог кредиторів, в тому числі забороною нарахування неустойки та інших фінансових санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань, не заперечується і підтверджується  наявними у справі письмовими доказами. Даних про скасування мораторію матеріали справи не містять.

             Відповідо до вимог ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію  забороняється стягнення та нарахування неустойки (штрафу,  пені), не застосовуються інші  санкції  за  невиконання  чи  неналежне  виконання  грошових зобов’язань , в тому числі і до  вимог кредиторів  щодо  відшкодування  збитків,  що  виникли  у зв’язку з відмовою боржника від виконання зобов’язань.  Дія  мораторію  на   задоволення   вимог   кредиторів   не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди,  заподіяної  здоров’ю   та   життю   громадян.

         Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність в разі невиплати в вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України. Виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку є для підприємства фінансової санкцією за порушення строків виплати належних сум заробітної плати працівнику.

          За таких обставин у суду 1 інстанції не було достатньо правових підстав для застосування до відповідача фінансової санкції в період дії мораторію та стягнення на користь  ОСОБА_1   середнього заробітку  за затримку розрахунку при звільненні в сумі  7812 грн.  на підставі ст. 117 КЗпП України .

            Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, судова колегія знаходить, що порушення вимог ст. 116 КЗпП України  щодо не виплати позивачеві належних йому  сум у день звільнення  не пов’язано із винними діями підприємства, викликано обставинами, які об’єктивно вплинули на строки розрахунків із звільненим  на підставі ст.38 КЗпП України  працівником. Відповідно через недоведеність вини підприємства у несвоєчасній виплаті позивачу заробітної плати немає підстав для задоволення позову про стягнення штрафних санкцій.

           З наведених підстав  вимоги  ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні  та відшкодуванню моральної шкоди  задоволенню не підлягають.

           Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення суду 1 інстанції  підлягає скасуванню відповідно до ст. 309 ЦПК України.

         Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 319, 325  ЦПК України, судова колегія

                                                                          В И Р І Ш И Л А :

          Апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд» задовольнити.  

          Рішення Київського районного  суду м.Харкова  від  14 липня 2010 року  скасувати.

          В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд»  про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні відмовити.

          Рішення апеляційного суду набирає  законної  сили негайно  і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді