УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Кукліної Н.О.
суддів - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,Бюро технічної інвентаризації Балаклійського району, Харківської області, третя особа, державний Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
18 березня 2009 року ОСОБА_1 відповідно довіреності від 13 квітня 2007 року звернувся в інтересах ОСОБА_5, 1931 року народження, до суду з позовом до ОСОБА_3, Бюро технічної інвентаризації Балаклійського району Харківської області, третя особа, державний Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_4, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
В обгрунтування позову позову позивач посилався на те, що ОСОБА_5 є власницею спірної двокімнатної квартири.
В 2006 році ОСОБА_5 оформила заповіт на ім?я ОСОБА_3.
В 2007 році вона дізналась про те, що фактично був укладений не заповіт, а договір купівлі-продажу її квартири. Вказувала, що цей договір нею вчинено під впливом обману з боку сім?ї відповідачки, ніяких грошей за квартиру вона не отримувала.
При цьому вказувала, що з матір?ю ОСОБА_3 – ОСОБА_6 вона знаходилась у гарних, добросусідських відносинах. Оскільки за віком та станом здоров?я потребувала допомоги, погодилась передати ОСОБА_6 свою квартиру в обмін на догляд за нею. Вважала, що в нотаріальній конторі вона оформлює заповіт. Змістом документу не цікавилась, так як повністю довіряла ОСОБА_6 та нотаріусу.
31 серпня 2009 року ОСОБА_5 померла.
Її правонаступник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представника позивача (правонаступника) ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 14 вересня 2006 року ОСОБА_5 продала належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за 7603 грн. (а.с.46).
При цьому для оформлення майбутньої угоди ОСОБА_5 13 вересня 2006 року замовила в Бюро технічної інвентаризації витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Підставою замовлення витягу як вказано у заяві «для відчуження» квартири АДРЕСА_1. Доказів того, що підпис в цій заяві від імені ОСОБА_5 вчинено іншою особою суду не надано (а.с.62).
Під час укладення угоди купівлі-продажу квартири ОСОБА_5 у своїй заяві на ім’я нотаріальної контори вказала, що на момент оформлення договору купівлі-продажу квартири у зареєстрованому шлюбі не перебуває (а.с.50). Тобто із змісту вказаної заяви також вбачається, що намір ОСОБА_5 відносно своєї квартири був направлений саме на відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу, а не заповіту, як посилаються її представник та правонаступник.
За положеннями ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману продавця ОСОБА_5, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди. Факт обману доводиться зацікавленою (потерпілою) стороною.
Судом першої інстанції враховано, що застосування ст. 229 та 230 ЦК України - правових наслідків до правочину, який укладено під впливом помилки та обману представника однієї сторони щодо другої сторони, можливо при доказах наміру такої дії. Досліджуючи докази по справі, суд першої інстанції не встановив фактичних даних, які б свідчили про умисне введення в оману продавця щодо предмету продажу майна та інших обставин, що мають істотне значення для угоди купівлі-продажу, та дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання угоди недійсною.
Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків встановлених законом.
Судом першої інстанції ці обставини не встановлені, а тому в задоволенні позову відмовлено.
Прийняте районним судом рішення узгоджується з нормами матеріального права, в ньому дано оцінку як доказам, які прийнято до уваги судом, так і доказам, які відхилено судовою інстанцією. Відтак колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України, судова колегія
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :