Судове рішення #11309301

                                                  УХВАЛА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 вересня   2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                       Бобровського В.В.  

суддів             Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.                      

 при секретарі         Назаренко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1    на  рішення Московського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_1   про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної  внаслідок ДТП,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А :

16 жовтня  2009 року ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_1   про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної  внаслідок ДТП,

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що  03 грудня  2008 року близько 09годин 30 хвилин  сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_1   під керуванням відповідача ОСОБА_1  та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2

Постановою  Московського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2009 року  винним у ДТП визнаний ОСОБА_1 який порушив пп.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проте провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.  Вартість відновлювального ремонту  автомобіля становить 14187,14 грн. відповідно до висновку  спеціаліста автотоварознавця.  Одночасно позивач  просив стягнути з відповідача витрати за проведення експертизи  у сумі 417,33 грн., та  на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Справа розглянута у відсутність  відповідача ОСОБА_1, який  у судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У письмових запереченнях ОСОБА_1 просив у позові відмовити, посилаючись на те, що винним у ДТП є саме ОСОБА_2, а не він.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. На його користь з ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 14187,14 грн., судові витрати: за юридичне допомогу 500 грн., судовий збір 146,04 грн.,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 15370,51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати  справу направити на новий розгляд. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

    Судова  колегія вважає за можливе, на підставі ст.305 ЦПК України, розглянути  справу у відсутності відповідача ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовою квитанцією.

    Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи з наступного.

           Судом першої  інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі письмовими доказами, що дорожньо-транспортна пригода  сталася 03 грудня  2008 року близько 09годин 30 хвилин  внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 відносно якого  за наслідками допущених порушень обома водіями пунктів пп. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху був складений протокол  про адміністративне правопорушення

 Вартість відновлювального ремонту  автомобіля відповідно до висновку  спеціаліста автотоварознавця  становить 14187,14 грн.

Визначення поняття дорожньо-транспортної пригоди містять Правила дорожнього руху, де зазначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою  Московського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2009 року  якою встановлено вину ОСОБА_1 в порушенні пп. 12.1, 12.3  Правил дорожнього руху України, проте провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.5).

            При присудженні до відшкодування матеріальних збитків , заподіяних пошкодженням належного позивачу ОСОБА_2 транспортного засобу, суд першої інстанції правильно виходив із наявності  вини водія  ОСОБА_1 у заподіянні  матеріальної шкоди.

       Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого утворює підвищену небезпеку.  

         Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, здійснюється  за правилами ст. 1188 ЦК України за принципом вини .

          Відповідно до ч І, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

   

    Тому суд обґрунтовано поклав на відповідача ОСОБА_1 обов’язок по відшкодуванню майнової шкоди, спричиненої  позивам  з його вини в результаті ДТП.

    Доводи відповідача ОСОБА_1  про те, що винним у скоєнні ДТП є саме ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи.

   

         Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє  апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

    Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

   

    Судова колегія керуючись ст.ст.303, 304 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України

у  х  в  а  л  и  л  а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1    відхилити.

      Рішення Московського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів  з дня набрання законної  сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація