УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Бобровського В.В.
суддів Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.
при секретарі Назаренко О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
23 липня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 12 лютого 2009 року близько 13 години відповідачка ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Субару», державний номер НОМЕР_1 по пр.Московському у м.Харкові не виконала вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху – при зміні напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечно, допустила зіткнення з автомобілем «Рено», державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого його автомобілю, яким керував син ОСОБА_3, спричинені механічні пошкодження. Згідно постанови Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2009 року ОСОБА_1 визнана винною у скоєнні ДТП та була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Сума матеріальної шкоди відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця від 18.03.2009 року становить 9191,88 грн.
Вартість ремонту автомобіля склала 10708 грн., із них 1377 грн. вартість запчастин і 9331 грн. вартість виконаних робіт. Крім того не відновлено задній бампер, та права фара потребує заміни, що додатково складає 2068 грн.
ОСОБА_1 йому було сплачено 510 грн. франшизи за договором страхування. Страховою компанією Акціонерним товариством «Українська пожежна страхова компанія» йому сплачено по договору страхування 6401,15 грн. та додатково 229,50 грн.
Оскільки матеріальні збитки перевищують страхове відшкодування просив стягнути з ОСОБА_1 6077 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала частково, при цьому посилалася на те, що відшкодовувати матеріальну шкоду повинна повністю страхова компанія, а моральну шкоду готова сплатити зі страховиком солідарно.
Представник Акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія» позов не визнав, посилаючись на те, що всі необхідні страхові платежі, які підтверджені документально вони сплатили.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
На користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 стягнуто суму майнової шкоди в розмірі 3796,85 грн., на відшкодування моральної шкоди 800 грн. та судові витрати в сумі 424 грн. за проведення товарознавчої оцінки, 51 грн. судовий збір та 30 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції процесуальних норм. Зазначила, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення спору, неправильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини.
Судова колегія вважає за можливе, на підставі ст.305 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідачки ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі письмовими доказами, що дорожньо-транспортна пригода сталася 12 лютого 2009 року внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, відносно якої за наслідками допущених нею порушень пункту пп.10.1 Правил дорожнього руху був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Визначення поняття дорожньо-транспортної пригоди містять Правила дорожнього руху, де зазначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2009 року, якою встановлено вину ОСОБА_1 в порушенні п.10.1 Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим вона була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.5).
Згідно з висновком фахівця-автотоварознавця, вартість відновлюваного ремонту автомобіля ОСОБА_4, належного позивачеві, становить 9191,88 грн. (а.с.118-120).
При присудженні до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних пошкодженням належного позивачу ОСОБА_2 транспортного засобу, суд першої інстанції правильно виходив із наявності вини водія ОСОБА_1 у заподіянні матеріальної шкоди та з урахуванням виплачених сум страховою компанією.
Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого утворює підвищену небезпеку.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, здійснюється за правилами ст. 1188 ЦК України за принципом вини .
Відповідно до ч І, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка була відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги по відшкодуванню моральної шкоди на підставі пункту 3, частини другої статті 23 статті ЦК України і обґрунтовувалися душевними стражданнями, яких він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля, а тому таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.
Тому суд обгрунтовано стягнув відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_1
Відповідачка ОСОБА_1 не позбавлена права самостійно пред’являти вимоги до свого страховика у зв?язку з настанням страхового випадку.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судова колегія керуючись ст.ст.303, 304 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Суді