Справа № 22-ц-12658 /  2010 р.                        Головуючий:1 інстанції

                                                 Федюшин М.В.

Категорія:  діти війни                                Доповідач: Гальянова І.Г.

                    Ухвала

Іменем     України

01 вересня 2010р.

Судова колегія судової палати з цивільних справ  апеляційного суду  Харківської області  у складі :

                                                    головуючого  -    судді  Міненкової Н.О.,    

                           суддів колегії -    Гальянової І.Г., Ларенка В.І.,

      при секретарі :  Григоренко К.Ю.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в м. Харкові  цивільну справу за апеляційною скаргою  Управління пенсійного фонду  України в Жовтневому районі м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова  від 11 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому   районі м. Харкова       про покладення обов’язку  здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов’язати  відповідача нарахувати їй, як дитині війни, несплачену державну соціальну допомогу  за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн.30коп.

    Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова  від 11 грудня 2009 року адміністративний позов було задоволено частково.

    Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов’язано  УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова провести позивачу  перерахунок пенсії з підвищенням її на 30%  мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

    В апеляційній скарзі УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова позивач просить постанову  суду  скасувати  та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального  та процесуального права.

    Вислухавши суддю-доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню    з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( далі- Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Встановлено, що ОСОБА_4 народилася у 1932 році і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу "дитина війни".

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року. Однак такі умови не настали.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

У той же час, суд  першої інстанцій дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФ є протиправною.

За таких обставин правильними є висновки суду першої інстанції, що позивач у 2006 році та до 09.07.2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

    Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.    

    Керуючись ст.ст. 301; 302;  307ч.1 п.1; 308;  313; 315; 317 ЦПК України, судова колегія, -                                           У Х В А Л И Л А  :

    Апеляційну скаргу   Управління пенсійного фонду  України в Жовтневому районі м. Харкова відхилити.

    Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова  від 11 грудня 2009 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

  Головуючий :

Судді :