копія   2 А»-468/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 вересня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді                 Чіркова Г.Є.

при секретарі                     Мухоїд Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа – ОСОБА_3 та Управління земельних ресурсів Вишгородського району у Київській області, про скасування рішення,

в становив:

    позивачка звернулася до суду з даним позовом про скасування рішення Новопетрівської сільської ради № 470-ХХІІ-V від 20 червня 2008 року яким ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,0858 га по АДРЕСА_1, чим порушено її права суміжного землекористувача на прохід та проїзд до своє земельної ділянки.

    В судовому засіданні позивачка просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

    Представник відповідача позов визнала, що на підставі ч. 3 ст. 112 КАС є підставою для задоволення позову.

    Треті особи в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.

    Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Як убачається з матеріалів справи, позивачка є власником земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1134 га, що знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за адресою – АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 09 червня 2009 року та державного акту серії ЯД № 674740.

    Суміжним землекористувачем має стати ОСОБА_3, третя особа по справі, якій вказана земельна ділянка площею 0,0858 га по АДРЕСА_1 передана у власність рішенням Новопетрівської сільської ради від 20 червня 2008 року № 470 – ХХІІ – V.

      Як визнав відповідач частина вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 має забезпечити належне дотримання санітарно-будівельних норм для обслуговування будинку позивачки по вказаній вулиці та прохід до земельної ділянки.

    Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

    Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

    Так, при вирішенні питання передачі в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 вище зазначені обставини розташування земельних ділянок суміжних користувачів відповідачем не враховувалися, депутатам не роз’яснювалося місцезнаходження земельної ділянки, її розміри, відсутність до неї окремого під’їзду, а також необхідність її виділення для обслуговування житлового будинку ОСОБА_1

    Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

    Дана обставина підтверджується державним актом серії ЯД № 674740, згідно якого позивачка є власником земельної ділянки площею 0,1134 га, що розташована в АДРЕСА_1

    При вирішенні цієї справи, суд також виходить і, з положення ч. 2 ст. 152 ЗК України відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

    Разом з тим, відповідно до п. 5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп2009 від 16 квітня 2009 року вбачається що, згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

    Згідно зазначеного в цьому рішенні, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.       Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

    Відповідач своїм рішенням № 866 від 29 липня 2010 року даний адміністративний позов визнав.

    Враховуючи вище викладене, суд вважає, що визнання позову відповідачем ґрунтується на вимогах закону, а тому згідно ст. 112 КАС України такий позов підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного та керуючись статтями 160-163 КАС України,

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Новопетірвської сільської ради Вишгородського району Київської області №470 – ХХІІ – V від 20 червня 2008 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0858 га по АДРЕСА_1

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Суддя