2а-2289/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області
в складі: судді: Нємиш Н.В.
при секретарі: Андрієвій Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дзержинська позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови від 05.07.2010 року серії АН № 576903 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вказана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, не має доказів про порушення ПДР України, зазначеного в постанові.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив що не згоден з постановою про накладення адміністративного стягнення, так як правопорушення не скоював.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних причин.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В постанові про адміністративне правопорушення вказано, що 05.07.2010 року в 13-23 годин в м. Донецьк по пр.Миру- вул.50 років СРСР, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходам, які знаходились на нерегульованому пішохідному переході, чім порушив п.18.1 ПДД (а.с.3).
Не погоджуючись із порушенням позивач зробив про це запис в протоколі про адмінправопорушення, де вказав причини незгоди з протоколом, а саме, те, що пішохід ніяких дій на пересічення дороги не здійснив, пояснення свідка, який би міг це підтвердити заносити в протокол інспектор відмовився.
У відповідності до ст.254 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.
КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказів, на підставі яких на позивача накладено штраф не пред’явлено, свідків даного правопорушення також не вказано.
За відсутністю переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адмінстягнення, так як його пояснення позивача не спростовані і тому суд вважає їх за правдиві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 69, 70, 86, 112, 158-163 КАС України, ст. ст. 288, 293 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АН № 576903 від 05.07.2010 р., винесену інспектором ІДПС БДПС м.Донецька Куліком Костянтином Олеговичем про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 (двісті п’ятдесят п’ять ) гривень.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: