Справа №2-а-2423/10

                                                           П О С Т А Н О В А

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05.10.2010 року                                                                    Ленінський  районний суд м. Вінниці

      в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,

      при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  інспектора ДПС Смілянської роти ДПС Перемея Богдана Анатолійовича про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення скасування неправомірною та її скасування,-

                                                                В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС Перемея Б.А. про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення скасування неправомірною та її скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.08.2010 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що позивач порушив правила дорожнього руху перевищивши швидкість руху на 40 км/год в населеному пункті. Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає вимогам  КУпАП. Під час винесення постанови інспектором не було дотримано вимоги ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Також інспектором не було взято до уваги його пояснення та пояснення свідків, що й стало підставою звернення до суду.

    В судовому засіданні позивач підтримав позов, аргументуючи його мотивами викладеними в позовній заяві.

    Відповідач в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив,заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав.

    Судом по справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.08.2010р. інспектором ДПС Смілянської роти ДПС Перемеєм Б.А. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1  за ст.122 ч.1 КУпАП за те, що  той 26.08.2010р. о 22год.18хв.  на 77 км. на а/д Золотоноша-Умань на 40 км в населеному п. Ротмистрівка керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 100 км/год. В протоколі міститься пояснення водія ОСОБА_1, який зазначив, що з протоколом не згідний, оскільки їхав в потоці автомобілів зі швидкістю біля 60 км/год., інспектор зупинив автомобіль та показав «Візир» з більшою швидкістю.

    26.08.2010р. інспектором ДПС Смілянської роти ДПС Перемеєм Б.А. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1  стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.122ч.1 КУпАП за те, що  той 26.08.2010р. о 22год.18хв.  на 77 км. на а/д Золотоноша-Умань на 40 км в населеному п. Ротмистрівка керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 100 км/год.

Оскільки вина у вчиненні вище зазначеного правопорушення не доведена будь - якими доказами, а саме поясненнями свідків, рапортами працівників МВС, тому в діях ОСОБА_1  відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Порушення швидкості не зафіксовано технічним засобом, який працює у автоматичному режимі, постанова винесена за наслідками застосування фіксації порушень ПДР «Візир», який не є засобом фіксації, що працює у автоматичному режимі, як того вимагає ст.ст.  14-1,   258 КУпАП, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ та керувався ним безпосередньо.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

Зважаючи на ту обставину, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, характеризується наявністю прямої форми вини, суд вважає, що при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення інспектором дорожньо-патрульної служби не повністю з’ясовано обставини справи та наявність усіх складових ознак адміністративного правопорушення.

При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, вказує, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно роз’яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього ружу та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і ст. 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та застосувати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Як було встановлено під час розгляду справи в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено про докази наявності вини позивача в скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення.

          Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятої постанови, в свою чергу доводи позовної заяви знайшли підтвердження матеріалами справи, наданими позивачем поясненнями, а тому суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог.

            Керуючись Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, ст.ст. 256, 268, 279, 288 КУпАП України, ст.ст. 2, 7-9, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         Позов задовольнити.

         Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Смілянської роти ДПС Перемея Богдана Анатолійовича щодо складення постанови та скасувати постанову від 26.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

    Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: