Справа № 2-792/10
РІШЕННЯ
іменем України
07 жовтня 2010 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі :
головуючого судді : Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі: Вавшко Н.С.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
відповідачки: ОСОБА_2,
захисника: ОСОБА_3,
представника відповідачки: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право на користування житлом,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житлом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона та відповідачка зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка належить до комунального житлового фонду. Відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.05.2008 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2009 року ОСОБА_2 вселено до даної квартири, їй були надані ключі від вхідних дверей, інших предметів домашнього вжитку в квартиру вона не приносила, та квартирі не проживала, даним житлом не цікавилась, відповідної плати не вносила. Оскільки відповідачка більше шести місяців не користується даним житлом, там не проживає, просила визнати її такою, що втратила право користування квартирою на підставі ст. 71 ЖК України.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, за обставин, викладених в позові просила його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позов не визнали, суду пояснили, що ОСОБА_2 постійно проживає в спірній квартирі, всі її речі знаходяться там же. Періодично вона проживає у дочки, та допомагає їй доглядати за дітьми. Позивачка створила неможливі умови для проживання в квартирі, змінила замки в квартирі, внаслідок чого вона позбавлена була можливості потрапити в квартиру. Просили в позові відмовити.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що є сусідкою ОСОБА_1, та постійно проживає у будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 багато років назад виїхала з квартири №4, вивезла свої речі і на даний час там не проживає, господарство там не веде. Останній раз ОСОБА_2 приходила на квартиру перед виборами Президента України, забирала запрошення на вибори, більше її там не було. ОСОБА_1 не чинить перешкод ОСОБА_2 мешкати в квартирі. В кімнаті, де проживала раніше ОСОБА_2, ніхто не живе, вона не заповнена речами, крім ліжка та шафи, на вікнах занавісок немає.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона сусідка ОСОБА_1 В квартирі №4 проживає лише ОСОБА_1 із співмешканцем. ОСОБА_2 там не проживає багато років. Свідок не бачила, щоб ОСОБА_2 вела свій побут в цій квартирі. Останній раз свідок її бачила рік назад, тобто влітку 2009 року.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є власницею магазину, розміщеного в будинку АДРЕСА_1. За три роки підприємницької діяльності в даному магазині, вона познайомилась з мешканцями будинку, в тому числі з ОСОБА_1 Зі слів сусідів їй відомо, що в квартирі №4 прописана ОСОБА_2, яку вона жодного разу за ці роки не бачила, про що і підписувала акти комісії ЖЕКу, яка виходила на місце з цього приводу.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що останні чотири роки співмешкає з ОСОБА_1 За цей час ОСОБА_2 три – чотири рази ночувала в квартирі. В день, коли вона вселилась за рішенням суду, ОСОБА_2 помила підлогу, пересунула меблі, п’ять хвилин полежала на ліжку та пішла. Наступний раз вона прийшла напередодні виборів Президента України забрати запрошення на голосування, і більше на приходила. Їй не перешкоджають в проживанні у квартирі, її кімнату ніхто не займає, вона стоїть порожня, за виключенням ліжка та шафи. ЇЇ кухонної утварі в квартирі не має, продуктів харчування там не зберігає, та там не харчується.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що ОСОБА_2 він приходиться зятем. Він допомагав завозити її речі у спірну квартиру, коли вона поселялась за рішенням суду. В присутності державного виконавця їй передали ключі від квартири. В квартирі по вул. Ленінградській вона проживала, однак часто ночувала у них (подружжя ОСОБА_9), оскільки боялась залишатись в своїй квартирі. Зі слів ОСОБА_2, йому відомо, що вона пенсію отримує за місцем реєстрації, тобто по вул. Ленінградського. В кінці квітня 2010 року ОСОБА_2 не змогла потрапити у квартиру, з приводу чого звернулась у міліцію.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що товаришує з ОСОБА_9 та допомагав йому перевезти особисті речі тещі ОСОБА_2 на квартиру, що по вул. Ленінградського. Це мало місце в липні – серпні 2009 року. Він допоміг зробити перестановку меблів для зручності проживання. Свідок не пам’ятає чи залишилась в той ОСОБА_2 в даній квартирі, чи повернулась до дочки. Свідок показав, що ОСОБА_2 час від часу бачив у ОСОБА_9, однак не може сказати чи проживає вона там постійно, чи тимчасово.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, оглянувши цивільні справи №2-1491/03 та №2-65/08, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 25.12.2003 року та рішення цього ж суду від 22.05.2008 року, ОСОБА_2 була вселена до квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985, № 2 „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.
Спірна квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат, житловою площею 28,9 кв.м., належить до комунального житлового фонду та знаходиться на балансі МКП ЖЕК – 5. В даній квартирі, згідно довідки ЖЕК -5 від 28.01.2010 року №314, зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Квартиронаймач ОСОБА_11 знятий з реєстрації на підставі рішення суду (а.с.8).
Згідно постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2009 року, рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.05.2008 року про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1, виконано, згідно заяви стягувачки ОСОБА_2 від 15.06.2009 року (а.с.9).
З того часу, а саме з 15.06.2009 року відповідачка без поважних причин не проживала в спірній квартирі, не вносила відповідної плати за житлово-комунальні послуги, не приймала участі в проведенні поточних ремонтів.
Факт проживання ОСОБА_2 за адресою: м. Вінниця вул. Р.Скалецького, 38а/86, а не за місцем реєстрації: м. Вінниця вул. Ленінградська, 34. кв. 4, підтверджується показаннями сторін в судовому засіданні, свідків, а також актами комісії в складі мешканців будинку АДРЕСА_1 від 28.08.2009 року, від 04.11.2009 року та від 14.01.2010 року, згідно яких ОСОБА_2, на час виходу комісій на місце, в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, її особисті речі в квартирі відсутні (а.с.5-7); довідкою міської поліклініки №2 від 26.08.2010 року №676/01-3, згідно якої ОСОБА_2, мешканка АДРЕСА_2 перебуває на диспансерному обліку в МП №2 та останній раз 10.08.2010 року оглядалась терапевтом з приводу гіпертонічного кризу (а.с.47).
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд критично оцінює твердження відповідачки ОСОБА_2 та її представника про те, що їй позивачкою створюються неможливі умови їх спільного проживання в спірній квартирі, зокрема останньою змінено замки до вхідних дверей квартири, внаслідок чого вона позбавлена можливості користуватися квартирою, як такі, що спростовуються показами свідків та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідачкою ОСОБА_2 не надано суду доказів того, що з часу її примусового вселення до квартири, позивачка ОСОБА_1 чинить перешкоди в користуванні квартирою, у зв'язку з чим відповідачка вживала б відповідні заходи. З матеріалів справи вбачається, що лише після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, відповідачка 09.09.2010 р. уклала договір про надання житлово-комунальних послуг (а.с.86-87). Суд звертає увагу на те, що у зазначеному договорі його стороною та споживачем житлово-комунальних послуг вказаний ОСОБА_11, який знятий з реєстраційного обліку та не проживає у квартирі АДРЕСА_1 на підставі рішення суду.
Крім того, відповідачка ОСОБА_2 10.05.2010 року, тобто на час, коли в провадженні суду перебувала дана цивільна справа, звернулась до правоохоронних органів із заявою про вжиття заходів до ОСОБА_1, яка не впускає її до квартири та не надає ключа від вхідних дверей. При перевірці дільничним інспектором Староміського РВ заяви ОСОБА_2, а також заяви ОСОБА_1 з приводу неправомірних дій ОСОБА_2, встановлено, що остання 04.05.2010 року, тобто після відкриття судом провадження у даній цивільній справі, прийшла у спірну квартиру разом із зятем ОСОБА_9, який вкрутив у вхідні двері квартири шурупи, чим перешкодив вільний доступ до помешкання. Постановою від 10.05.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи. Вказана постанова оскаржена не була (а.с.19).
Факт оплати відповідачкою ОСОБА_2 комунальних послуг, про що вона надала квитанції не може бути визнано судом як доказ її проживання в спірній квартирі, оскільки, вказані квитанції видані на ім'я ОСОБА_11, який з квартири виписаний. Крім того, як пояснила сама відповідачка в судовому засіданні, заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 не було, а тому у зв'язку із здійсненими нею доплатами, мала місце переплата, тому у касі у неї відмовились приймати платежі. Суд також звертає на увагу на те, що серед поданих відповідачкою квитанції на сплату комунальних послуг є квитанція про направлення до Верховного суду України пакету документів, що не відноситься до справи та не приймається до уваги судом.
Таким чином, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідачка в обґрунтування своїх заперечень проти позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки нею не надані докази проживання в спірній квартирі, та того, що позивачкою створюються неможливі умови для проживання в ній, надані нею докази свідчать лише про те, що вона намагається створити видимість того, що інтересу до житла вона не втратила і тривалий час захищає свої права. Крім того, подані нею докази того, що їй чинять перешкоди в проживанні в квартирі, зокрема постанова Староміського районного суду м. Вінниці від 08.11.2001 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_12 за ст. 106 ч.1 (ст. 125 ч.2) КК України, були досліджені та оцінені судом при постановленні рішень від 25.12.2003 року та від 22.05.2008 року.
Натомість, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка не чинить перешкод в проживанні ОСОБА_2 в квартирі. Так, згідно характеристики ЖЕК -5 за час проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 в м. Вінниці скарг на неї від сусідів та мешканців будинку не надходило, характеризується з позитивної сторони (а.с.22). Не надходило скарг і заяв на її адресу і до Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області (а.с.23).
Покази свідків зі сторони відповідачки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 суд не приймає до уваги, оскільки свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази щодо подій, а саме чинення позивачкою відповідачці ОСОБА_2 перешкод в проживанні у квартирі, що мали місце до вселення ОСОБА_2 у квартиру. А щодо того, чи мали місце такі ж події, починаючи з липня 2009 року по квітень 2010 року, свідок конкретно нічого не пояснив. Крім того, свідок ОСОБА_9 є чоловіком дочки відповідачки ОСОБА_2, а тому є зацікавленою особою у справі в може давати покази на користь відповідачки, оскільки знаходиться з нею в родинних стосунках. Свідок ОСОБА_14 конкретно про обставини справи нічого не зміг пояснити суду, його покази стосувалися лише часу, коли відповідачка вселилась у спірну квартиру за рішенням суду в червні 2009 року, а щодо подальших обставин свідку нічого не відомо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 з часу її примусового вселення до квартири АДРЕСА_1 в м. Вінниці, тобто з 16.06.2009 року та на день звернення позивачки з позовом до суду, тобто по 21.04.2010 року, у вказаній квартирі не проживала понад шість місяців, поважності причин не проживання в ній не доведено, а тому відповідно до ст. 71 ЖК України, суд визнає її такою, що втратила право користування вказаною квартирою.
Також, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені нею витрати на послуги адвоката в сумі 3 000,00 грн., документально підтверджені (а.с.60) та 45,50 грн. судових витрат в сумі судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката в розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а також понесені судові витрати в розмірі 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду.
Суддя:
- Номер: 2-792/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-792/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Нечипорук Людмила Федорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.08.2015
- Дата етапу: 13.08.2015
- Номер: Б/н 529
- Опис: про розірвання кредитного договору, стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-792/10
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Нечипорук Людмила Федорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.09.2015
- Дата етапу: 25.09.2015
- Номер: 6/408/184/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-792/10
- Суд: Біловодський районний суд Луганської області
- Суддя: Нечипорук Людмила Федорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.04.2021
- Дата етапу: 15.04.2021
- Номер: 2-792/10
- Опис: про стягнення зарплати і середнього заробітку за час затримки з виплатою
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-792/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Нечипорук Людмила Федорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.04.2010
- Дата етапу: 27.05.2010
- Номер: 2-792/10
- Опис: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Талалаївському районі та зобов'язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії дітям війни
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-792/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Нечипорук Людмила Федорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.08.2010
- Дата етапу: 21.08.2010