Справа № 2-2961/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
при секретарі: Ровенській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог вказавши наступне. На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року за ним визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вказане рішення набрало законної сили, проте ОСОБА_2 не зважаючи на залишення його позовних вимог без задоволення, продовжує мешкати у вказаній квартирі, чим спричиняє позивачу перешкоди у розпорядженні та користуванні зазначеною квартирою.
У зв’язку з чим позивач просить виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які мешкають разом з ним, з квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 – за довіреністю ОСОБА_4, за договором ОСОБА_5, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали з підстав викладених в уточненій позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6, просять відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на теперішній час судове рішення від 24 березня 2010 року ОСОБА_2 оскаржує у Верховному Суді України, тому відсутні підстави для виселення відповідача.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, визнано право власності за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, яка померла 04 травня 2006 року, а також визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на квартиру – залишено без задоволення.
Також зазначеним рішенням, позовні вимоги ОСОБА_2, - задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як чоловіка та жінки без шлюбу з 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позовні вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання в квартирі, а також про встановлення права на спадкування за законом на квартиру, визнання права користування квартирою – залишено без задоволення.
Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Виходячи з положень статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частина 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, оскільки право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2 не набув права користування квартирою АДРЕСА_1, не встановлено також того факту, що ОСОБА_7, як попередній власник квартири, надавала згоду на те, щоб ОСОБА_2 проживав у спірній квартирі, як член сім’ї, у зв’язку з чим, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задовлення.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
За таких обставин, підстави для проживання та користування ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 відсутні, проживання відповідача у спірній квартирі спричиняє позивачу перешкоди у розпоряджені та користуванні квартирою, а тому права ОСОБА_1, як власника квартири, підлягають захисту, шляхом виселення ОСОБА_2 із спірної квартири.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом даної норми закону відповідачем у справі повинна бути особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, і такі порушення, невизнання та оспорювання унеможливлюють в повній мірі реалізувати позивачеві свої права, свободи та інтереси.
Проте в порушення вимог закону позивач у позові не зазначив, які саме інші особи та яким чином порушили, не визнали або оспорили права, свободи чи інтереси позивача, а тому п озовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю – квартирою АДРЕСА_1 та виселети ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення інших осіб з квартири АДРЕСА_1 – залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю.В. Геєць