КОПІЯ

Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2а-3208/10                                                                                                                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2010 року                                                    Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.  

 при секретарі – Заставній С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить скасувати постанову старшого інспектора адміністративної практики ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області Варцабюка Н.Т. серії ВС № 051672 по справі про адміністративне правопорушення від 14.09.2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 14.09.2009 року уповноваженим працівником відповідача за результатами фотофіксації порушення за допомогою приладу «Візир» винесено оскаржувану постанову. Вважає, що в постанові не відображено дійсні обставини події, факт вчинення правопорушення не доведений жодними доказами. Вказав, що інспектором ДПС зроблено чотири фотознімка, на яких зафіксовано її автомобіль. Такі не містять даних про зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 д.1. «Зупинка заборонена». Також не враховано той факт, що зупинка належного йому автомобіля була вимушеною по причині поганого самопочуття та супроводжувалась ввімкненням аварійної сигналізації. Вважає, що його дії не суперечили діючим ПДР України. Крім того просить врахувати, що фотознімки не можуть бути доказами вчинення порушення, оскільки такі зроблені приладом, який не працював в автоматичному режимі. Вказав, що працівником ДАІ, всупереч вимог закону, не складено протокол про адміністративне порушення. Також при винесенні постанови грубо порушено його конституційне право на захист. Тому дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення та позов задоволити в повному обсязі. Водночас просить поновити строк звернення до суду, оскільки оскаржив постанову в межах строку звернення до суду, однак адміністративний позов з долученими документами в суд не поступив з незалежних від нього причин у зв’язку з неналежною роботою поштового відділення. У підтвердження вимог покликається на копію оскаржуваної постанови, копію фотознімків та інші документи. У судове засідання позивач не з’явився, заявою до суду просить справу слухати у його відсутності і позов задоволити в повному об’ємі. Враховуючи представлені документи, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, а тому, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Безспірно встановлено, що позивачу належить на праві приватної власності автомобіль Субару, д.н.з. НОМЕР_1, зображений на чотирьох фотознімках, зроблених інспектором ДАІ за результатами фотофіксації приладом «Візир».  

З долученої до справи копії постанови старшого інспектора адміністративної практики ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області Варцабюка Н.Т. серії ВС № 051672 по справі про адміністративне правопорушення від 14.09.2009р. (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122  КУпАП,  та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного проступку, що проявилось в тому, що ОСОБА_1 08.08.2009 року о 15 год. 50 хв. по вул. Соборній у м. Львові здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку „Зупинку заборонено”, чим допустив порушення п.п.3.34 дод. 1 Правил дорожнього руху України.

У відповідності до ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами,  що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.  

Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

               Відповідно до ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

У судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова була винесена за результатами проведеної фото фіксації за допомогою приладу «Візир» № 0812462.

Згідно інструкції по експлуатації приладу «Візир», даний прилад призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху відображення його на екрані монітора, обробки, збереження відтворення відеозапису, прилад «Візир» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи. В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний. 

Автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). 

При таких обставинах суд вважає, що інспектор ДПС, відповідно до ст.ст. 254, 258 КУпАП повинен був перед винесенням оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення скласти протокол про адміністративне правопорушення та виконати вимоги ст.ст. 33, 268, 283, 284 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи даний спір суд надає віри поясненням позивача про вимушену зупинку транспортного засобу, ввімкнення аварійної світлової сигналізації, що відповідає вимогам п.п.9.9 ПДР України.

Відповідно до п.п.15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

Беручи до уваги наведені вище обставини, у суду немає підстав вважати, що позивачем порушено ПДР України, дії ОСОБА_1 відповідали встановленим вимогам ПДР. Водночас відповідачем суду не представлено жодних об’єктивних доказів вчинення позивачем адміністративного проступку умисно чи з необережності.

З долучених до справи фотографій, які зроблені приладом «Візир» 08.08.2009р. (а.с.5), неможливо підтвердити факт умисної з порушенням ПДР України зупинки транспортного засобу позивача в зоні дії заборонного знаку.

Відповідно до п. 2.12 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. N 77, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й  обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови вимоги вказаної інструкції працівниками ДАІ не дотримані.

У відповідності до вимог п.7.6 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009р. N 111, працівники підрозділів ДПС мають право та зобов’язані використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів.

Слід врахувати, що у виконання п.4.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. N 77, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Як встановлено судом, перед винесенням оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення не складався, що також свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

Оскаржувана постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Однак, вказані вимоги Закону не були враховані посадовою особою при винесенні оскаржуваної постанови.

Також при винесенні постанови було грубо порушено права позивача ОСОБА_1, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи ,  виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.  

Отже, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач в особі старшого інспектора адміністративної практики ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області Варцабюка Н.Т. позбавив позивача прав, гарантованих чинним законодавством України, та не виконав вимоги матеріального і процесуального права України.

Враховуючи вищенаведене, а також вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, якою обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування оспорюваної постанови, а відтак про задоволення адміністративного позову в цілому.

У судовому засіданні встановлено, що позивач постанову від 14.09.2009р. оскаржив до місцевого суду, як адміністративного 22.09.2009р. Даних про отримання адміністративного позову немає. При таких обставинах, звертаючись до суду з даним позовом до суду 10.03.2010р., суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду із поважної причини, тому, відповідно до вимог ст. 102 КАС України, строк для подачі адміністративного позову слід поновити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 69-72, 86, 102, 158-163 КАС України, ст.ст. 9, 14-1, 33, 251, 254, 258, 268 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову старшого інспектора адміністративної практики ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області Варцабюка Н.Т. серії ВС № 051672 по справі про адміністративне правопорушення від 14.09.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.  

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис):

З оригіналом згідно:

Суддя                                         Т.А. Гірник